МЕТОДОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК СФЕРИ МИСЛЕДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2021.2.239951Ключові слова:
психологія як наука, психодуховне, сфера психології, миследіяльність, циклічно-вчинковий підхід, дослідницька стратегема, психологічна робота, методологування, мислевчинення, мислекомунікація, психологічне мислення, рефлексія, психософія, психологічна культура, Г. П. Щедровицький, В. А. РоменецьАнотація
Методологічне дослідження присвячене обґрунтуванню альтернативного погляду на психологію як на універсум людської життєдіяльності і відтак як на особливий світогляд і на здатність бачити все у фокусі людини. Ця альтернативність відштовхується від відомої ідеї Г. П. Щедровицького, висловленої у 1980 році, розглядати психологію не як науку, що має свій предмет і метод, а як «увесь світ, сприйнятий із певної точки зору». При цьому аргументується, що таке розлоге розуміння психології як сфери миследіяльності, по-перше, не заперечує наукового (об’єкт-предметного) методу до її полідисциплінарної розробки, хоча й указує на його редукційні фільтри та пояснювальні обмеження, по-друге, виявляє універсальний спосіб розширення компетентнісного горизонту впливу психології на особисте і суспільне життя та культурний розвиток громадян і всього людства. Комплексним інструментом вирішення останнього надзавдання став авторський циклічно-вчинковий підхід, що дав змогу змістовно деталізувати канонічну оргсхему розгортання вчинку В. А. Роменця у вигляді чотирьох тематизованих дослідницьких стратегем персонального мисле-
вчинення. Зокрема, на етапі ситуації сфера психології висвітлюється як взаємопроникнення різних раціогуманістичних знань і психологічної роботи будь-яких змісту та спрямування, самобутнього світогляду й антропоцентричного миследіяння і в підсумку всюдисущої форми конструювання соціального довкілля і способу життєздійснення людини, що пояснюється такими інноваційними епістемними продуктами, як схема миследіяльності, шестирівнева модель професійного методологування, парадигмально-дослідницька карта та ін. На етапі мотивації ця сфера має позбутися існуючої самоплинності й отримати чітку методологічну організацію, яка б згармонізувала психологічні дослідження, проєктні і методичні розробки, техніки і практики у єдиний ковітальний організм розвитку всієї психодуховно зорієнтованої миследіяльності, котра, зі свого боку, стимулювала б соціокультурне утвердження таких основних складових сферного психологування, як робота, мислекомунікація, рефлексивна діяльність, мислення, мислевчинення. Етап учинкової дії – це відповідальний для кожного і для всіх період закріплення в індивідуальній і масовій свідомості розуміння психології як уже сформованої й розвиненої сфери миследіяльності, що долає вузькі рамки суто природничо-наукового розгляду психодуховної дійсності й первинно цікавиться інтенціями, цілями і цінностями здійснення психологічної роботи у чотирьох вимірах (розвитку психологічного знання, чистого мислення, миследіяльності і використання психологічного інструментарію) та у п’яти базових видах (теоретичної, науково-проєктної, прикладної, емпіричної, психо-
культурної). Змістом післядіяльного етапу має стати безперервна і майже тотальна рефлексія індивідуального, колективного і суспільного мислевчинкового творення багатовидового світу психологічного практикування й відтак добування нових знань і компетентностей та збагачення досвіду психологічної роботи всіх, хто відносить себе до цієї сфери. Насамкінець, головно задля прикладного унаочнення обстоюваних ідей, концептів і методологем, здійснена детальна характеристика ситуаційної, мотиваційної, діяльної і післядіяльної складових освітнього узмістовлення новоствореної авторської програми із дисципліни «Психологія як сфера миследіяльності», що кілька років успішно реалізується при підготовці докторів філософії із психології.
Посилання
Ball, H. O. (2017). Ratsiohumanistychna oriientatsiia v metodolohii liudynoznavstva [Rational humanistic orientation in the methodology of anthropology]. Kyiv: SKD [in Ukrainian].
Furman (Humeniuk), O. Y. (2008). Teoriia i metodolohiia innovatsiino-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Theory and methodology of innovation-psychological climate of secondary school]. Yalta–Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2005). Modulno-rozvyvalna orhanizatsiia myslediialnosti – skhema profesiinoho metodolohuvannia [Modular and developmental organization of thinking – a scheme of professional methodology]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 4, 40-69 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2011). Psykhokultura ukrainskoi mentalnosti [Psychoculture of the Ukrainian mentality]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2013). Paradyhma yak predmet metodolohichnoi refleksii [Paradigm as a subject of methodological reflection]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 3, 72-85 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2015). Svit metodolohii [The world of methodology]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 2, 47-60 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metodolohuvannia [The idea and content of professional methodology]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2016). Volodymyr Romenets as Architect of methodology of humanitarian cognition. Psykholohiia I suspilstvo [Psychology and society], 2, 11-24.
Furman, A. V. (2017). Metodolohichna optyka tsyklichno-vchynkovoi orhanizatsii teorii yak systemy orhanizatsii ratsionalnoho znannia [Methodological optics of cyclic-action organization of theory as a system of organization of rational knowledge]. Vitakulturnyi mlyn [Viticultural mill], 19, 4-15 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2017). Modulno-rozvyvalnyi orhprostir metodolohuvannia: arhumenty rozshyrennia [Modular-developmental organizational space of methodology: arguments of expansion]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 1, 34-49 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2017). Svidomist yak ramkova umova piznannia i metodolohuvannia [Consciousness as a framework condition for cognition and methodology]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 4, 16-38 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2018). Metateoretychna mozaika zhyttia svidomosti [Metatheoretical mosaic of the life of consciousness]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 3/4, 13-50 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2018). Metateoretychni kontsepty piznannia svidomosti [Metatheoretical concepts of cognition of consciousness]. Psykholohiia osobystosti [Personality psychology], 1 (9), 5-11 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2020). Teoretychna model priniattia luduny ludunoyu [Teoretical model of personal acceptance of the person by the person]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 1, 56-77 [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2021). Avtorska programa iz disziplinu “Psykholohiia iak sfera muslediialnosti” [Author’s program of the discipline “Psychology as a field of thinking-activity”]. Psychology and society, 1, 154-179 [in Ukrainian].
Furman, A. V., Furman, O. I., Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, A. V., Furman, O. I., Shandruk, S. K., & Co (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman’s scientific school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, O. Y. (2015). Psykholohichni parametry innovatsiino-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Psykhological parameters of the innovation-psychological climate of a secondary school]. Odesa [in Ukrainian].
Furman, O. Y. (2017). Prostir I chas u psykholohichnomu dyskursi [Space and time in psychological discourse]. Psykholohii I suspilstvo [Psychology and Society], 1, 79-132 [in Ukrainian].
Furman, O. Y. (2018). Ya-kontseptsiia yak predmet bahatoaspektnoho teoretyzuvannia [I-concept as asubject of multifaceted theorizing. Psychology and society]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 1/2, 38-67 [in Ukrainian].
Furman, O. Y. (2019).Vzaiemosprychynennia paradyhm, stratehii, klasiv I metodiv sotsialno-psykholohichnjhj vplyvu [Interaction of paradigms, strategies, classes and methods of socio-psychological influence]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 2, 44-65 [in Ukrainian].
Guselceva M. S. (2013). Jevoljucija psihologicheskogo znanija v smene tipov racional'nosti (istoriko-metodologicheskoe issledovanie) [Evolution of psychological knowledge in the change of types of rationality (historical and methodological research)]. Moskva: Akropol [in Russian].
Hirniak, A. N. (2021). Psykhological fundamentals of participants modular-developmental interaction process in the higher educational establishments. (Ext. abstr. Doct. diss.). Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Huseltseva, M. (2017). Metodolohichna optyka yak instrument piznannia [Methodological optics as a tool of cognition]. Psykholohiya i suspilstvo [Psychology and society], 4, 39-55 [in Ukrainian].
Huseltseva, M. (2020). Merezhevyi pliuralizm u psykholohii: perspektyvy poli metodolohii i transdystsypli¬narnosti [Network pluralism in psychology: prospects for the field of methodology and transdisciplinarity]. Psykho¬lohiya i suspilstvo [Psychology and society], 2, 43-60 [in Ukrainian].
Miasoid, P. (2016). Psykholohichne piznannia: istoriia, lohika, psykholohiia [Psychological cognition: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Miasoid, P. (2019). Pryntsyp istoryzmu i myslennia u psykholohii [The principle of historicism and thinking in psychology]. Psykholohiya i suspilstvo [Psychology and society], 3/4, 38-72 [in Ukrainian].
Miasoid, P. A., & Shatyrko, L. O. (Eds.). (2016). Akademik V. A. Romenets: tvorchist i pratsi [Akademiс V. A. Romenets: creativity and work]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Myasoid, P. A., & Furman, A. V. (Eds.). (2012). Psykholohiia vchynku: Shliakhamy tvorchosti V.A. Romentsia [Psychology act: the way of creativity, of Romenets V. A.]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Petrovskiy, A. V., & Yaroshevskiy, M. G. (2001). Teoreticheskaya psihologiya [Theoretical psychology]. Moscow: Akademiya [in Russian].
Romenets, V. A. (2013). Predmet i pryntsypy istoryko-psykholohichnoho doslidzhennia [Subject and principles of historical and psychological research]. Psykholohiya i suspilstvo [Psychology and society], 2, 6–27 [in Ukrainian].
Romenets, V. A., & Manokha, P. I. (2017). Istoriia psykholohii XX stolittia [History of psychology of the twentieth century]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Rosin, V. M. (2005). Psykholohiia: teoriia I praktika [Psychology:theory and practice]. Moscow: Omega-L [in Russian].
Rubinchteyn, S. L. (2003). Byitie i soznanie. Chelovek I mir [Being and consciousness. Human and the world]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Shchedrovytskyi, H. (2000). Metodolohichna organizatsiya sferu psykholohii [Methodological organizational sferi psychologii]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 2, 7-24 [in Ukrainian].
Shchedrovytskyi, H. P. (2005). Skhema myslediialnosti – systemno-strukturna budova, znachennia i zmist [The scheme of mentality – the system-structural structure, meaning and content]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and society], 4, 29-39 [in Ukrainian].
Styopin, V. S. (2000). Teoreticheskoe znanie: struktura, istoricheskaya evolyutsiya [Theoretical knowledge: structure, historical evolution]. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Titov, I. (2019). Metodolohichni prinzupu postneklasuchnoia psykholohii [Methodological principles of postnonclassical psychology]. Psychology and personality, 1(15), 9-40 [in Ukrainian].
