ЕМОЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ У РОМАНТИЧНИХ СТОСУНКАХ: РОЛЬ НЕСПРИЯТЛИВОГО ДИТЯЧОГО ДОСВІДУ ТА РАННІХ ДИСФУНКЦІНИХ СХЕМ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2021.2.239976Ключові слова:
емоційна залежність, ранні дисфункційні схеми, несприятливий дитячий досвід, крос-секційний дизайн, регресійний аналіз, посередникАнотація
Емоційна залежність – це стійкі прояви емоційних потреб, які особа намагається задовольнити у близьких взаєминах, зокрема і в романтичних стосунках. Серед причин емоційної залежності часто називають несприятливий дитячий досвід (НДД). Втім також існують докази того, що багато психосоціальних проблем мають сильніший зв'язок не з НДД, а з ранніми дисфункційними схемами (РДС), сформованими в наслідок НДД. Таке походження емоційної залежності добре обґрунтовується теоретично, втім досліджень ролі НДД та РДС у проявах емоційної залежності не так багато. Відтак метою нашого дослідження стало з’ясування ролі РДС як посередника між НДД та емоційною залежністю у романтичних стосунках.
У дослідженні крос-секційного дизайну взяли участь 128 осіб, які на даний час або у минулому перебували у романтичних стосунках (Mage=26; SD=9), більшість жінок (78%). Досліджувані заповнили опитувальники емоційної залежності; несприятливого дитячого досвіду (ACE) та опитувальник схем Янга. Роль РДС як посередника між НДД та емоційною залежністю з’ясовувалася за допомогою аналітичної стратегії Барона та Кенні (Baron & Kenny, 1986), використовуючи процедуру ієрархічного регресійного аналізу.
Виявлено, що пережиті у дитинстві несприятливі події чи їхня кількість не передбачають, натомість такі ранні дисфункційні схеми як покинення, недовіра та некомпетентність передбачають емоційну залежність (R2=0,44). Пережитий досвід емоційного занедбання до певної міри визначає схему недовіри/скривдження (R2=0,16).
Отримані результати дискутуються в контексті попередніх, обмежень даного та перспектив наступних досліджень.
Посилання
Adjei, S. B. (2015). Partner Dependency and Intimate Partner Abuse: A Sociocultural Grounding of Spousal Abuse in Ghana. Psychol Stud, 60, 422-427.
Baron, R., & Kenny, D. (1986). The moderator-mediator variable distinction in social psychological research: Conceptual, strategic, and statistical considerations. Journal of Personality and Social Psychology, 51(6), 1173-1182.
Baugh, L., Cox, D., Young, R., & Kealy, D. (2019). Partner trust and childhood emotional maltreatment: The mediating and moderating roles of maladaptive schemas and psychological flexibility. Journal of Contextual Behavioral Science, 12, 66-73.
Beck, A. (1976). Cognitive Therapy and the Emotional Disorders. New York: International Universities Press.
Bellis, M.A., Hughes, K., Leckenby, N., Perkins, C. & Lowey, H. (2014). National household survey of adverse childhood experiences and their relationship with resilience to health-harming behaviors in England. BMC Med, 12, 72.
Bornstein, R. (1993). The dependent personality. New York: Guilford Press.
Bornstein, R. (2006). The complex relationship between dependency and domestic violence: Converging psychological factors and social forces. American Psychologist, 61(6), 595-606.
Castellò, J. (2005). Dependencia emocional: características y tratamiento. [Emotional Dependence: Characteristic and Treatment]. Madrid: Psicología Alianza Editorial.
Crawford, E., & Wright, M. (2007). The Impact of Childhood Psychological Maltreatment on Interpersonal Schemas and Subsequent Experiences of Relationship Aggression. Journal of Emotional Abuse, 7 (2), 93-116.
Davila, J., Steinberg, S. J., Kachadourian L., Cobb, R., & Fincham, F. (2004). Romantic involvement and depressive symptoms in early and late adolescence: The role of a preoccupied relational style. Personal Relationships, 11(2), 161-178.
Estévez, A., Chávez-Vera, M., Momeñe, J., Olave L., Vázquez D., & Iruarrizaga I. (2018). The role of emotional dependence in the relationship between attachment and impulsive behavior. Anales de psicología, 34 (3), 438-445.
Felitti, V., Anda, R., Nordenberg, D., Williamson, D., Spitz, A., Edwards, V., Koss M., & Marks, J. (1998). Relationship of Childhood Abuse and Household
Dysfunction to Many of the Leading Causes of Death in Adults: The Adverse Childhood Experiences (ACE) Study. American journal of preventive medicine, 14 (4), 245-258.
Glaser, D. (2002). Emotional abuse and neglect (psychological maltreatment): a conceptual framework. Child abuse and neglect, 26(6-7), 697-714.
González-Jiménez, A. J., & Hernández-Romera, M. M. (2014). Emotional Dependency Based on the Gender of Young Adolescents in Almeria, Spain. Social and Behavioral Sciences, 132, 527-532.
Gudmundsson, E. (2009). Guidelines for translating and adapting psychological instruments. Nordic Psychology, 61(2), 29-45.
Huerta, R., Ramírez, N., Ramos, J., Murillo, L., Falcón, C., Misare, M., & Sánchez, J. (2017). Esquemas cognitivos disfuncionales y dependencia emocional en mujeres con y sin violencia en la relación de pareja de la ciudad de Lima. Revista De Investigación En Psicología, 19(2), 145-162.
Jiménez, M. M., & Ruiz, S. C. (2008). Dependencias sentimentales o afectivas: etiología, clasificación y evaluación. Revista Española de Drogodependencias, 33 (2), 150-167.
Jiménez, M. M., Ruiz S. C., & Zamora B. P. (2012). Autoengaño en adictos y dependientes emocionales. 13º Congreso Virtual de Psiquiatria.com. Interpsiquis.
Comunicación presentada en el XIII Congreso Virtual de Psiquiatria.com. Retrieved from https://fispiral.com.es/wp-content/uploads/2012/02/Autoenga-en-adictos-y-dependiente.pdf
Kane, F., & Bornstein, R. (2018). Unhealthy dependency in victims and perpetrators of child maltreatment: A meta-analytic review. Journal of clinical psychology, 75 (6), 867-882.
Lemos, M., & Londoño, N. H. (2006). Construcción y validación del Cuestionario de Dependencia Emocional en Población Colombiana. Acta Colombiana de Psicología Colombiana, 9(2), 127-140.
Lemos, M., Vásquez, A. M., & Román-Calderón, J. P. (2019). Potential Therapeutic Targets in People with Emotional Dependency. International Journal of Psychological Rese arch, 12(1), 18-27.
Momeñe J., Estévez A., Pérez-García A,M., Jiménez J., Chávez-Vera M. D., Olave L., & Iruarrizaga I. (2021). Substance abuse and its relationship to emotional dependence, attachment and emotional regulation in adolescents. Anales de psicología, 37 (1), 121-132.
Pacheco, J., Irigaray, T., Werlang B., Nunes M., & Argimon I. (2014). Childhood maltreatment and psychological adjustment: a systematic review. Developmental Psychology, 27 (4), 815-824.
Puetz, V., & McCrory, E. (2015). Exploring the Relationship Between Childhood Maltreatment and Addiction: A Review of the Neurocognitive Evidence. Current Addiction Reports, 2, 318-325.
Rezaei, M., Ghazanfari, F., & Rezaee, F. (2016). The role of childhood trauma, early maladaptive schemas, emotional schemas and experimental avoidance on depression: A structural equation modeling. Psychiatry Research, 246, 407-414.
Roemmele, M., & Messman-Moore, T. (2011). Child Abuse, Early Maladaptive Schemas, and Risky Sexual Behavior in College Women. Journal of Child Sexual Abuse, 20 (3), 264-283.
Urbiola, I., & Estévez, A. (2015). Dependencia emocional y esquemas desadaptativos tempranos en el noviazgo de adolescentes y jóvenes. Psicología Conductual, 23 (3), 571-587.
Wright, M., Crawford, E., & Castillo, D. (2009). Childhood emotional maltreatment and later psychological distress among college students: The mediating role of maladaptive schemas. Child Abuse & Neglect, 33 (1), 59-68.
Young, J. (1999). Cognitive therapy for personality disorders: a schema-focused approach ( 3nd ed.). New York: The Guilford Press.
Young, J. E., & Brown, G. (2005). Young Schema Questionnaire-Short Form; Version 3 (YSQ-S3, YSQ) [Database record]. APA PsycTests.
Young, J. E., Klosko, J. S., & Weishaar, M. E. (2003). Schema therapy: a practitioner’s guide. New York: The Guilford Press.
