ФЕНОМЕН УЛЮБЛЕНОЇ ІГРАШКИ В СТРУКТУРІ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252061Ключові слова:
феномен, улюблена іграшка, комунікативна діяльність, дошкільники із затримкою психічного розвитку, інтеріоризаційна ідентифікація, рефлексійна децентраціяАнотація
Феномен улюбленої іграшки в структурі комунікативної діяльності розглянуто в розрізі екзистенційно-онтологічного, аксіологічного, екзистенційно-смислового вимірів, що відповідають інтерсуб’єктній парадигмі психологічного пізнання і взаємодії людей. Теоретичні методи : дедуктивний (аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний) – для системного опису досліджуваного явища. Емпіричні методи: констатувальний експеримент із використанням бесіди та психодіагностичних методик для вивчення феномену улюбленої іграшки в структурі комунікативної діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку. Математично-статистичні методи: якісний і кількісний аналіз емпіричних показників із використанням непараметричного U-критерія Манна-Вітні для встановлення міжгрупових розбіжностей.
На рівні рефлексійного компонента комунікативної діяльності в структурі інтрасуб’єктної взаємодії з улюбленою іграшкою виявлено, у третини дітей середнього дошкільного віку, і майже у половини дітей із ЗПР старшого дошкільного віку переважання особистісних характеристик, які засвідчують олюднення улюбленої іграшки. Констатовано, що для дошкільників із ЗПР улюблена іграшка в першу чергу виступає предметом для гри, але при цьому значна частина інших досліджуваних називали іграшку предметом для спілкування. Аналізуючи дані методик, можна говорити про явище вбудовування іграшки в повсякденне життя і картину світу дитини; спільність внутрішнього світу, а саме наділення іграшки власним внутрішнім світом дитини; про ідентифікаційні процеси з неживим предметом, при цьому можна відзначити особливості процесу рефлексійної децентрації (одні й ті ж інтереси та захоплення, значущі близькі, іграшка робить те ж саме, що дитина, схожі деталі зовнішнього світу).
Pезультати дослідження дозволяють говорити про ефект дзеркального відображення дитини в улюбленій іграшці, що дає можливість зустрітися з самим собою. Перспективи майбутніх наукових студій будуть спрямовані на розроблення і апробацію технології формування інтеріоризаційної ідентифікації і рефлексійної децентрації з улюбленою іграшкою як партнером інтрасуб’єктної комунікативної діяльності.
Посилання
Abramenkova, V. V. (2006). Vo chto igrajut nashi deti: igrushka i antiigrushka [What do our children play: a toy and an anti-toy]. Moskva: Jauza, Jeksmo, Lepta Kniga [in Russian].
Becker-Weidman, A. (2016). Intersubjectivity: The core of effective therapeutic parenting and therapy. Psychoanalytic Psychology, 5, 356-364.
Florenskaja, T. A. (1991). Dialog v prakticheskoj psihologii [Dialogue in practical psychology]. Moskva: Institut psihologii AN SSSR [in Russian].
Gusserl, Je. (2008). Ideja fenomenologii : pjat' lekcij [The idea of phenomenology: Five lectures.]. Sankt-Peterburg: Gumanitarnaja Akademija [in Russian].
Harash, A. U. (2014). Lichnost', soznanie i obshhenie: k obosnovaniju intersubektnogo podhoda v issledovanii kommunikativnyh vozdejstvij [Personality, consciousness and communication: substantiating the inter-subjective approach for the study of communicative influences]. Zhurnal prakticheskogo psihologa [Practical Psychologist's Journal], 1, 166-176 [in Russian].
Kagan, M. S. (1988). Mir obshhenija: problema mezhsubektnyh otnoshenij [The world of communication: The issue of inter-subjective relations]. Moskva: Politizdat [in Russian].
Kovalev, G. A., & Radzihovskij, L. A. (1985). Obshhenie i problema interiorizacii [Communication and the issue of internalization]. Voprosy psihologii [Psychology issues], 1, 110-120 [in Russian].
Lyons-Ruth, K. (2006). The Interface Between Attachment and Intersubjectivity: Perspective from the Longitudinal Study of Disorganized Attachment. Psychoanalytic Inquiry, 26 (4), 595-616. https://doi.org/10.1080/07351690701310656
Meltzoff, A. N. (1990). Foundations for developing a concept of self: The role of imitation in relating self to other and the value of social mirroring, social modeling, and self practice in infancy. In: Cicchetti, D., & Beeghly M. The self in transition: Infancy to childhood M. Beeghly. (pp. 139-164). Chicago: University of Chicago Press.
Minjurova, S. A. (1995). Psihologicheskie osobennosti nagljadnoj formy samosoznanija v detskom vozraste [Psychological features of the visual form of self-awareness in childhood]. (Ext. abstract of PhD diss.). Moskva [in Russian].
Morozov, I. A. (2011). Fenomen kukly v tradicionnoj i sovremennoj kul'ture (Kross-kul'turnoe issledovanie ideologii antropomorfizma) [The phenomenon of a doll in traditional and modern culture (Cross-cultural study of the ideology of anthropomorphism)]. Moskva: Indrik [in Russian].
Muhina, V. S. (1988). Igrushka kak sredstvo psihicheskogo razvitija rebenka [Toys as a means of children’s mental development]. Voprosy psihologii [Psychology issues], 2, 123-128 [in Russian].
Omelchenko, I. M. (2016). Stavlennia rodyny do fenomenu uliublenoi ihrashky u doshkilnykiv iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku [The family attitude to the phenomenon of a favourite toy in preschoolers with mental developmental delay]. Osoblyva dytyna: navchannia i vykhovannia [A child with special needs: education and upbringing], 1(77), 30-37 [in Ukrainian].
Smirnova, E. O., & Filippova, I. V. (2008). Obraznaja grushka kak sredstvo razvitija soznanija doshkol'nika [A figurative toy as a means developing preschoolers’ consciousness]. Psihologicheskaja nauka i obrazovanie [Psychological Science and Education], 3, 62-71 [in Russian].
Stern, D. (1985). The interpersonal world of the infant. New York: Basic Books.
Tomasello, M. (2008). Origins of human communication. London: TheMIT Press Cambridge, Massachusetts.
Vasina, E. N. (2006). Otrazhennoe Ja v strukture samosoznanija [Reflected Self in the structure of self-consciousness]. (Ext. abstract of PhD diss.). Institut Psihologii RAN, Moskva [in Russian].
