СТРУКТУРА РЕФЛЕКСИВНИХ ПРОЦЕСІВ УВЧИТЕЛІВ З РІЗНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ ІДЕНТИЧНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2020.1.195246Ключові слова:
рефлексивність, соціальна рефлексія, особистісна рефлексія, професійна ідентичність вчителя, позитивна рефлексія, негативна рефлексіяАнотація
У статті надано аналіз емпіричного дослідження структури патерну рефлексивних процесів вчителів з різним статусом професійної ідентичності. Професійна ідентичність вчителя розглядається як результат процесів професійного самовизначення, персоналізації та самоорганізації, що виявляється в усвідомленні себе представником певної професії та професійної спільноти. З позиції онтологічного підходу професійну рефлексію вчителя слід визначати як систему рефлексивних процесів, які обслуговують роботу професійної самосвідомості вчителя, забезпечують його взаємодію у педагогічній ситуації, стимулюють морально-етичні переживання, здійснюють контроль за управлінням предметної та процесуальної складових професійної діяльності. Структура патерну рефлексивних процесів (особистісного, соціального та загального) вивчалась за допомогою методики А. В. Карпова та В. В. Пономарьової. Тип професійної ідентичності вчителів діагностувався за методикою Л. Б. Шнейдер. Порівняльний аналіз структури патерну здійснювався за критеріями гомогенності, когерентності, організованості, диференцьованості, базовим елементом структури. Результати дослідження засвідчили, що при наявності схожого базового елемента психологічної структури патерну рефлексивних процесів для усіх типів ідентичності існують певні відмінності в їх організованості та когерентності. У групи вчителів зі статусом дифузної та позитивної ідентичності структура рефлексивних процесів краще інтегрована, патерн має більшу кількість зв’язків на високому рівне статистичної значущості між окремими рефлексивними процесами. Відсутність прагнення до саморозвитку у вчителів з дифузною ідентичністю при високому ступені професійної невизначеності активізує роботу рефлексивних процесів усіх рівнів психіки для забезпечення оптимального рівня метарегуляції їхньої поведінки. Таку рефлексивну систему можна назвати негативною рефлексією. Відкритість, орієнтація на пошук нових зон професійного розвитку при наявності чіткого усвідомлення професійної позиції вчителями з позитивною професійною ідентичністю також посилює роботу їхньої рефлексивної системи, яка за знаком є позитивною.
Посилання
Antonova, N. V. (1997). Lichnostnaja identichnost’ sovremennogo pedagoga i osbennosti ego obshhenija [The personal identity of the modern teacher and the features of hiscommunication]. Voprosy psihologii [Psychology Issues],6. [in Russian].
Buyakas, T. M. & Mikheev, V. A. (2017). Sistemna yarefleksiya i ee psikhotekhnicheskoe obespechenie v protsese profesіonal’nogo stanovlennya [Systemic reflection and its psychotechnical support in the process of professional stanovlenya]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 14. Psikhologіya [Bulletin of Moscow University. Series 14. Psychology],1,105-117 [inRussian].
Gordeeva, N. D. & Zinchenko, V. P. (2002). Rol’ refleksii v postroenii predmetnogo dejstvija [The role of reflection in the construction of objective action]. Refleksivnye processy i upravlenie [Reflexive processes and management], 2, 2, 90-105 [in Russian].
Karpov, A. V. (2006). Zakonomernosti strukturnoi organizatsii refleksivnikh protsessov [Regularities of the structural organization of reflexive processes]. Psikhologiche skiizhurna [Psychological Journal], 27,6,18-28 [in Russian].
Lefevr,V. A. (2003). Refleksiya [Reflection], Moscow: Kogito-Tsentr [in Russian].
Myroshnyk, O. H. (2019). Refleksyvni protsesy vchytelia v umovakh spiv-buttia z uchniamy [Reflexive processesof the teacherin the conditions of co-existence with students]. Zbirnyk naukovykh prats “Teoriia i praktyka suchasnoipsykholohii”. [Collection of scientific works "Theory and practice of modern psychology"],2, 82-87 [in Ukrainian].
Povarenkov, Ju. P. (2002). Psihologicheskoe soderzhanie professional’nogo stanovlenija cheloveka [The psychological content of the professional formationof a person]. Mjskva: Izd-vo URAO [in Russian].
Sharov, A. S. (2000). O-granichennyjchelovek: znachimost’, aktivnost’, refleksija: monografija [O-boundedperson: significance, activity, reflection: Monograph]. Omsk : Izd-voOmGPU [in Russian].
Shnejder, L. B. (2007). Lichnostnaja, gendernaja i professional’naja identichnost’: teorija i metody diagnostiki [Personal, genderand professionalidentity: theory and diagnostic methods]. Moskva : MPSI[inRussian].
Jerikson, Je. (1991). Problemy Jego-identichnost [Problems of Ego Identity] Referantivny jzhurnal. Sociologija [Sociology],1,173-200 [in Russian].
Brown, K. W. & Ryan, R. M. (2004). Fostering healthy self-regulation from within and without: a self-determination theory perspective. Positive Psychology in Practice. London: Wiley, 105-124.
Marsia, J. E. (1985). Identity in Adolescent. In J. Adelson (Ed.), Handbook of Adosescent Psychology (pp. 157-180). New York: Wiley.
Waterman, A. S. (1992). Identityasan Aspect of Optimal Psychological Functioning. In Adolescent Identity Formation (pp. 50-72). Thousand Oaks: Sage Publications, Inc.
