Сутнісні модуси самозмінювання у проблематиці психології розвитку: зарубіжна персонологія
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2016.2.162965Ключові слова:
особистісне зростання, індивідуація, конгруентність, автономія, самоідентичність, базові потреби, самоактуалізація, саморозвитокАнотація
У статті розглядається системний феномен самозмінювання особистості. Вивчаються погляди на природу й механізми існування людини в зарубіжній персонології. Висвітлено уявлення про саморозвиток особистості в зарубіжних психологічних теоріях орієнтованих на норми гуманістичного пізнання. Контекстуальний аналіз психологічних теорій дозволив виявити ряд сутнісних особливостей, що вкладаються в поняття особистісного саморозвитку і дати певне уявлення про його можливі рушійні сили. Акцентовано на самоактуалізації як концепції розвитку людини, що ґрунтується на ідеї опори на саморозвиток і самоорганізацію.Посилання
Kuzikova S. B. Psykholohichni osnovy stanovlennia sub’iekta samorozvytku v yunatskomu vitsi: [monohrafiia]. Sumy: MakDen, 2012. 410 s.
Levin K. Teoriia polia v sotcialnykh naukakh. SPb.:Rech, 2000. 368 s.
Rodzhers K. Stanovlenie lichnosti. Vzgliad na psikhoterapiiu. M.: Eksmo-Press, 2001. 416 s.
Erikson E. Identichnost : iunost i krizis. M.: Progress, 1996. 344 s.
Adler A. The individual psychology of Alfred Adler. A systematic presentation in selections from his writings. New York, N.Y.: Basic Books, Inc., Publishers, 1956. 503 p.
Adler A. On the Origin of the Striving for Superioruty and of Social Interest. Superiority and Social Interest. 2nd ed. Evanston (IL) : Nordwestern Univ. Press, 1970. P. 29–40.
Angyal A. Foundations for a science of personality. N.Y.: Commonwealth Fund, 1941. 398 p.
Fromm E. The cane society. New York: Holt, Rinehart and Winston, 1955.
Goldstein K. Human nature in the light of psychopathology. Cambridge, Mass., Harvard University Press, 1940. 258 p.
