Психологічні особливості особистості, які впливають на манеру водіння транспортного засобу

Анотація

Метою було виявити взаємозв’язок між психологічними рисами особистості та стилем водіння в контексті міжкультурного порівняння. У межах емпіричного дослідження було застосовано методику Big Five Inventory-2 для оцінки особистісних характеристик та Driving Behavior Questionnaire для аналізу стилю водіння. Результати дослідження засвідчили наявність відмінностей, зумовлених досвідом керування транспортними засобами, а також культурних відмінностей у вираженості базових особистісних рис. Виявлено, що зі зростанням досвіду водіння в обох вибірках фіксувалося зниження рівня нейротизму (в Україні – з 3,4 до 2,9 бала, у країнах ЄС – з 3,2 до 2,7), що вказувало на стабілізацію емоційного фону. Аналогічна динаміка простежувалась щодо екстраверсії та відкритості до досвіду. Міжкультурний аналіз виявив, що європейські респонденти на всіх рівнях досвіду мали вищі середні показники доброзичливості та сумлінності, що корелювало з домінуванням безпечного стилю водіння. Нейротизм виявився значущим предиктором агресивного стилю водіння, а екстраверсія – фактором ризику в українській вибірці, проте асоціювалася з безпечнішою поведінкою в європейській. Найбільш стійким показником безпечного стилю стала сумлінність, зокрема серед досвідчених європейських водіїв (M = 4,5). Виявлено, що водії з агресивним або навмисно-ризикованим стилем керування спричиняють близько 25-30 % усіх дорожньо- транспортних пригод (ДТП). Серед водіїв із досвідом до 5 років рівень причетності до ДТП на 12-15 % вищий, ніж серед тих, хто має стаж понад 15 років, незалежно від країни проживання. Дослідження засвідчило доцільність упровадження психологічних компонентів у систему підготовки водіїв. Отримані результати можуть бути використані фахівцями підрозділів безпеки дорожнього руху та страховими компаніями для удосконалення програм підготовки водіїв і підвищення культури безпечного водіння.