Теоретико-методологічні підходи до корекції агресивної поведінки у дорослих з фрустраційними проявами
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2025.2.09Ключові слова:
самоконтроль, когнітивно-емоційний підхід, дратівливість, емоційна саморегуляція, групова динаміка, корекційна програмаАнотація
Метою дослідження було виявити ефективність комплексної програми психологічної корекції агресивної поведінки у дорослих із вираженими фрустраційними проявами. Для цього застосовувалися психодіагностичні методики (авторський опитувальник рівня фрустрації, тест Rosenzweig, методика Buss-Durkey, cамоактуалізаційний профіль особистості), за допомогою яких досліджували взаємозв’язки між рівнями фрустрації, агресії та самоактуалізації, а також оцінювали динаміку змін після корекційної програми. Результати показали значне зниження рівня особистісної фрустрації, що підтверджувалося зменшенням середніх значень, медіани та перцентилів. За тестом Rosenzweig спостерігався перехід від орієнтації на бар’єри до пошуку рішень, що свідчило про підвищення адаптивності у фрустраційних ситуаціях. Було зафіксоване зниження як прямих, так і непрямих форм агресії за методикою Buss-Durkey, включаючи дратівливість та ворожість. Кореляційний аналіз засвідчив тісний зв’язок між зменшенням фрустрації та зниженням вербальної агресії, а також між зростанням орієнтації на вирішення проблем і зменшенням ворожості. Найбільші позитивні зміни спостерігалися у респондентів із високим рівнем емоційної нестабільності на початку програми. Додаткову ефективність забезпечила інтеграція емоційно- тілесних і катартичних технік, які сприяли більш глибокому опрацюванню агресивних переживань. Груповий формат відіграв визначальну роль, оскільки саме підтримка й досвід інших учасників дозволили активізувати процес усвідомлення власних патернів поведінки. Узагальнюючи, було підтверджено, що програма корекції поєднувала когнітивні, емоційні та соціальні компоненти й виявилася ефективною для зниження рівня фрустрації та агресії. Практичне значення полягає у можливості використання розробленої програми як інструменту профілактики та корекції агресивної поведінки у дорослих у системі психологічної допомоги.
Посилання
Alam, Q.A. (2023). Frustration-aggression: Revisited. International Journal of Scientific Research in Modern Science and Technology, 2(12), 48-53. doi: https://doi.org/10.59828/ijsrmst.v2i12.168
Bass-Darkie Aggression Level Questionnaire. (n.d.). Retrieved from https://www.eztests.xyz/tests/personality_bdhi/.
Bertsch, K., Back, S., Flechsenhar, A., Neukel, C., Krauch, M., Spieß, K., Panizza, A., & Herpertz, S.C. (2021). Don’t make me angry: Frustration-induced anger and its link to aggression in women with borderline personality disorder. Frontiers in Psychiatry, 12, article number 695062. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.695062
Bicer Hazir, Ş. (2025). Are human beings inherently aggressive? Understanding human aggression with various theories. Mehmet Akif Ersoy University Journal of Social Sciences Institute, 41, 328-340. doi: https://doi.org/10.20875/makusobed.1641997
Deci, E.L., & Ryan, R.M. (2012). Motivation, personality, and development within embedded social contexts: An overview of self-determination theory. In R.M. Ryan (Ed.), The Oxford handbook of human motivation (pp. 85-107). Oxford: Oxford University Press. doi: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195399820.013.0006
Declaration of Helsinki. (2013, October). Retrieved from https://surl.li/cajlea.
DeMarsico, D., Bounoua, N., Miglin, R., & Sadeh, N. (2022). Aggression in the digital era: Assessing the validity of the cyber motivations for aggression and deviance scale. Assessment, 29(4), 764-781. doi: https://doi.org/10.1177/1073191121990088
Diachkova, O., Yeremenko, L., Donets, I., Klymenko, I., & Kononenko, A. (2024). The role of positive thinking in overcoming stress a cognitive-behavioural approach. Edelweiss Applied Science and Technology, 8(6), 152-162. doi: https://doi.org/10.55214/25768484.v8i6.2031
Din, N., & Ahmad, M. (2021). Emotional regulation on negative affect and aggression: A review. Asian People Journal, 4(2), 29-44. doi: https://doi.org/10.37231/apj.2021.4.2.281
Dodge, T. (2024). Rethinking the postcolonial state in the Middle East. In S. Heydemann & M. Lynch (Eds.), Making sense of the Arab state (pp. 85-110). Ann Arbor: University of Michigan Press. doi: https://doi.org/10.3998/mpub.12839265
Dollard, J., Miller, N.E., Doob, L.W., Mowrer, O.H., & Sears, R.R. (1939). Frustration and aggression. New Haven: Yale University Press. doi: 10.1037/10022-000.
Dugré, J.R., & Potvin, S. (2023). Neural bases of frustration-aggression theory: A multi-domain meta- analysis of functional neuroimaging studies. Journal of Affective Disorders, 331, 64-76. doi: https://doi.org/10.1037/10022-000
Dweck, C., & Yeager, D. (2021). Global mindset initiative introduction: Envisioning the future of growth mindset research in education. SSRN. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3911564
Ellenberg, M., Kruglanski, A.W., & Bushman, B.J. (2025). Significance: The missing link between frustration and aggression. In A.W. Kruglanski, I. Prilleltensky & A. Raviv (Eds.), The Routledge international handbook of human significance and mattering (pp. 190-201). New York: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9781003424437
Freud, S. (1949). Group psychology and the analysis of the ego. Boston: Boston University.
Girasek, H., Nagy, V.A., Fekete, S., Ungvari, G.S., & Gazdag, G. (2022). Prevalence and correlates of aggressive behavior in psychiatric inpatient populations. World Journal of Psychiatry, 12(1). doi: https://doi.org/10.5498/wjp.v12.i1.1
Gross, J.J. (1998). The emerging field of emotion regulation: An integrative review. Review of General Psychology, 2(3), 271-299. doi: https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.271
Herasymchuk, O., & Lisyanskaya, T. (2025). Main theories of aggression and frustration: Causes and ways to overcome them. Scientific Journal of the Mykhailo Dragomanov UDU. Series Psychological Sciences, 26(71), 5-19. doi: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2025.26(71).01
Kruglanski, A.W., Ellenberg, M., Szumowska, E., Molinario, E., Speckhard, A., Leander, N.P., Pierro, A., Di Cicco, G., & Bushman, B.J. (2023). Frustration-aggression hypothesis reconsidered: The role of significance quest. Aggressive Behavior, 49(5), 445-468. doi: https://doi.org/10.1002/ab.22092
Kurilova, U.I. (2022). Factors of aggressive behavior as a manifestation of psychological protection: Diagnosis and correction. Kryvyi Rih: Kryvyi Rih State Pedagogical University.
Lagios, C., Restubog, S.L., Schilpzand, P., Kiazad, K., & Aquino, K. (2025). Disrupting the chain of displaced aggression: A review and agenda for future research. Journal of Organizational Behavior. doi: https://doi.org/10.1002/job.2893
Lankford, A. (2021). A sexual frustration theory of aggression, violence, and crime. Journal of Criminal Justice, 77, article number 101865. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcrimjus.2021.101865
Lazarus, R.S. (1991). Emotion and adaptation. Oxford: Oxford University Press.
Luminet, O., Nielson, K.A., & Ridout, N. (2024). Cognitive-emotional processing in alexithymia: An integrative review. In O. Luminet, K. Nielson & N. Ridout (Eds.), No words for feelings (pp. 15-53). London: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9781003426905
Maia, G., & Tinatin, T. (2024). Aggression in adolescents – causes and methods of prevention. In Proceedings of the 10th international scientific and practical conference “Problems and prospects of modern science and education” (pp. 266-273). Stockholm: International Science Group. doi: https://doi.org/10.46299/ISG.2024.1.10
Prayogi, F., Utomo, P., & Bulantika, S.Z. (2024). Cognitive-behavioral counseling: A strategy to overcome students’ addiction to TikTok through self-instruction method. Journal Kajian Bimbingan Dan Konseling, 8(2), 117-126. doi: https://doi.org/10.17977/um001v8i22023p117-126
Pryyshak, O.V., & Matsko, L.A. (2012). Psychology (Vol. 2). Vinnytsia: Vinnytsia National Technical University.
Rosenzweig, S. (1935). A test for types of reaction to frustration. American Journal of Orthopsychiatry, 5(4), 395-403. doi: https://doi.org/10.1111/j.1939-0025.1935.tb06358.x
Saracoglu, K. (2019). Jokes and humour: Seeing Freud’s theory from different perspectives. Retrieved from https://surl.lt/xcuhps
Sifneos, P.E. (1973). The prevalence of “alexithymic” characteristics in psychosomatic patients. Psychotherapy and Psychosomatics, 22(2-6), 255-262. doi: https://doi.org/10.1159/000286529
Sturmey, P. (2022). Psychological and sociological theories of violence and aggression. In P. Sturmey (Ed.), Violence and aggression: Integrating theory, research, and practice (pp. 215-232). Cham: Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-04386-4_9
Wang, X., Siti Hajar, A.B., & Zaiton, A. (2024). Social support for adult community corrections offenders: A systematic review. Journal of Forensic Psychology Research and Practice. doi: https://doi.org/10.1080/24732850.2024.2427798
Yalom, I.D., & Leszcz, M. (2020). The theory and practice of group psychotherapy (6th ed.). New York: Basic Books.
Yazdi, H. (2025). Unveiling frustration: Underlying mechanisms and individual differences. Solna: Caroline Institute. doi: https://doi.org/10.69622/28632836.v1
Zhang, A., & Zhang, Q. (2023). How could mindfulness-based intervention reduce aggression in adolescent? Mindfulness, emotion dysregulation and self-control as mediators. Current Psychology, 42(6), 4483-4497. doi: https://doi.org/10.1007/s12144-021-01778-5
ISSN 
ISSN 
