Дослідження стану психологічного здоров’я українських педагогів під час російсько-української війни
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2025.1.09Ключові слова:
воєнні умови, психосоматика, психіка, соціальність, духовно-смисловий рівень, психологічна підтримкаАнотація
У воєнних умовах Україна зіткнулася з критичним погіршенням психологічного благополуччя своїх громадян. Як показники погіршення психологічного стану були визначені тривога, страх, депресія та агресія. Ця тенденція також торкнулася освітньої спільноти, члени якої повинні були зберігати спокій і нести відповідальність за дітей. Метою статті було представити результати емпіричного дослідження, присвяченого психологічному здоров’ю освітян різних вікових груп, які працюють у воєнний час. Були застосовані методи аналізу емпіричних даних, зокрема психодіагностичне тестування, статистичне усереднення та аналіз процентних співвідношень. У статті представлено модель психологічного здоров’я, що складається з духовних, соціальних, психічних та психосоматичних компонентів, рівень розвитку яких визначає загальний стан психологічного здоров’я. Дослідження показало, що третина респондентів (37,4 %) продемонструвала високий рівень психологічного здоров’я; чверть (27,5 %) показала рівень вище середнього, а 17,6 % продемонстрували психологічний стан нижче середнього. Було виявлено, що відносно висока частка (17,6 %) освітян має низький рівень психологічного здоров’я, що негативно впливає на їхню професійну діяльність. Були визначені конкретні прояви психологічного здоров’я в різних вікових групах. Освітяни віком 19-24 роки демонстрували найнижчий рівень психологічного благополуччя, що заважало їхній професійній самореалізації в умовах війни. Особи віком 25-39 років продемонстрували адаптивну стійкість, а хороше психологічне здоров’я давало змогу продуктивно працювати. Психологічне здоров’я освітян віком 40-66 років загалом було вище середнього і залишалося відносно стабільним, незважаючи на війну. Було встановлено, що компоненти психологічного здоров’я вищого порядку (духовнийсмисловий та соціальний) були достатньо розвинені серед сучасних освітян, тоді як найбільш вразливими компонентами були психосоматичні та, особливо, психічні.
Посилання
Arslan, G., Yıldırım, M., Tanhan, A., Buluş, M., & Allen, K.A. (2021). Coronavirus stress, optimism-pessimism, psychological inflexibility, and psychological health: Psychometric properties of the coronavirus stress measure. International Journal of Mental Health and Addiction, 19(6), 2423-2439. doi: 10.1007/s11469-020-00337-6.
Bohonkova, Y., & Plisko, V. (2017). Quality of life and mental health of the personality. In Mental health of the personality in a crisis society: Materials of the II all-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 59-63). Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
Chikhantsova, O.A. (2020). Quality of life of an individual and features of its measurement. Insight: Psychological Dimensions of Society, 4, 11-28. doi: 10.32999/2663-970X/2020-4-1.
Dong, Y., Zhang, X., Zhao, R., Cao, L., Kuang, X., & Yao, J. (2024). The effects of mind-body exercise on anxiety and depression in older adults: A systematic review and network meta-analysis. Fronties Psychiatry, 15, article number 1305295. doi: 10.3389/fpsyt.2024.1305295.
Galahan, V.V., & Raevska, Ya.M. (2024). Socio-psychological factors of mental health of employees of commercial organizations. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 1, 21-25. doi: 10.32782/psy-visnyk/2024.1.4.
Karamushka, L.M. (2022). Mental health of the personality during war: How to preserve and support it. Kyiv: G.S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
Karpenko, Z.S., & Klympush, A.R. (2023). Dispositional predictors of psychological well-being of future psychologists under martial law. Insight: Psychological Dimensions of Society, 9, 11-32. doi: 10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-2.
Khan, S., Siddique, R., Li, H., Ali, A., Shereen, M.A., Bashir, N., & Xue, M. (2020). Impact of coronavirus outbreak on psychological health. Journal of Global Health, 10(1), article number 010331. doi: 10.7189/jogh.10.010331.
Korolchuk, V., & Kryvda, K. (2023). Category of health and its psychological support in scientific literature.
Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 75(5), 48-57. doi: 10.33099/2617-6858-2023-75-5-48-57.
Kotsur, N.I., & Tovkun, L.P. (2023). Competent approach of a teacher to psychosomatic ills and their prevention in the context of modern challenges and threats. Scientia et Societus, 2(1), 143-153. doi: 10.31470/2786-6327/2023/3/143-153.
Maksymenko, S.D., Rudenko, Ya.V., Kushnerova, A.M., & Nevmerzhytsky, V.M. (2021). Mental health of personality: A textbook for higher education institutions. Kyiv: Lyudmyla Publishing House.
Maslow, A.H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 370-396. doi: 10.1037/ h0054346.
Pavlyk, N.V. (2023). Harmonization of the psychological health of the teacher of the New Ukrainian School. Kyiv: FOP Palyvoda A.V.
Pavlyk, N.V. (2021). Psychodiagnostic toolkit for studying the harmony of a psychological health of personality. Psychological Health, 1(6), 63-75. doi: 10.32689/2663-0672-2021-1-8.
Pérez-Chacón, M., Borda-Mas, M., Chacón, A., & Avargues-Navarro, M.L. (2023). Personality traits and coping strategies as psychological factors associated with health-related quality of life in highly sensitive persons. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(9), article number 5644. doi: 10.3390/ijerph20095644.
Ridei, N. (2021). Analysis of professional competencies in the characteristics of the teacher of the future: global challenges of our time. Futurity Education, 1(1), 22-32. doi: 10.57125/FED.2022.10.11.3.
Romash, I., Neyko, V., Romash, I., Vynnyk, M., Gerych, O., & Pustovoyt, M. (2022). The nature of the manifestation of procrastination among medical university teachers during the piriod of altered psycho-emotional state during forsed social distancing due to the COVID-19 pandemic and its impact on the quality of life. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 28(1). doi: 10.33120/sssppj.vi49(52).267.
Spytska, L. (2023). The most common mental disorders in young people and middle-aged people in the modern world. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 9(4), 9-17. doi: 10.52534/msu-pp4.2023.09.
The Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/
Vizniuk, I., Bilan, L., Tsokur, O., Rozheliuk, I., Podkovyroff, N., & Symonenko, T. (2021). Psychosomatic health as a factor of human social adaptation in the postmodern society. Postmodern Openings, 12(1), 54-73. doi: 10.18662/po/12.1/245.
Vlasenko, I.A., Furman, V.V., Reva, O.M., & Kanyuka, I.O. (2022). Psychological health of student youth. Vinnytsia: Tvory.
Yevtushenko, I.V. (2023). Psychological health: Concepts, criteria and levels. Bulletin of Postgraduate Education, 25(54), 56-69. doi: 10.58442/2522-9931-2023-25(54)56-69.
Yıldırım, M., Arslan, G., & Wong, P.T.P. (2021). Meaningful living, resilience, affective balance, and psychological health problems among Turkish young adults during coronavirus pandemic. PsyArXiv. doi: 10.31234/osf.io/wsr3e.
ISSN 
ISSN 
