Особливості діалогічної взаємодії студентів технічного профілю з різним типом комунікативного реагування
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2024.2.22Ключові слова:
взаємодія, діалогічна інтеракція, самоцінність відносин, конструктивність відносин, діалогічність відносин, реагування у спілкуванні, студенти технічного профілюАнотація
Діалогічна взаємодія є ключовою в людській комунікації, але досліджень щодо формування цих навичок у студентів технічних спеціальностей недостатньо, особливо з урахуванням їхніх особистісних особливостей. У зв’язку з цим метою дослідження був аналіз особливостей діалогічної взаємодії студентів технічного профілю з різними типами комунікативного реагування. Емпіричним дослідженням було охоплено 300 студентів закладів вищої освіти технічного спрямування. Програма емпіричного дослідження включала методику «Діалогічність міжособистісних стосунків» та методику «Тест комунікативних здібностей». Встановлено, що студенти технічного профілю мають середній рівень за показниками самоцінності відносин, конструктивності відносин та діалогічності відносин. Водночас визначено, що майже третина респондентів схильні демонструвати неготовність до ефективної взаємодії з іншими людьми, а високу здатність до адаптації у ситуації взаємодії, впевненість у собі під час комунікації та здатність до побудови відкритих відносин виявляє найменша частина досліджуваних. Крім того, більшість респондентів схильні до компетентного реагування у спілкуванні, однак третина здатні до агресивної поведінки у взаємодії, а решта мають тенденцію до залежності у спілкуванні. Доведено, що усі показники діалогічних стосунків перебувають у сильному кореляційному зв’язку з компетентним типом комунікативного реагування і не мають кореляційного зв’язку з іншими типами. Отже, дослідження дало змогу констатувати, що у студентів технічного профілю побудова діалогічної взаємодії позитивно корелює зі схильністю до партнерства у спілкуванні.
Посилання
Alexander, R. (2020). A dialogic teaching companion (1st ed.). London: Routledge. doi: 10.4324/9781351040143.
Alt, D., & Raichel, N. (2020). Higher education students’ perceptions of and attitudes towards peer assessment in multicultural classrooms. Asian-Pacific Education Researcher, 29(4), 567-580. doi: 10.1007/s40299-020-00507-z.
Altuna, O.K., & Arslan, F. (2016). Impact of the number of scale points on data characteristics and respondents’ evaluations: An experimental design approach using 5-point and 7-point Likert-type scales. Istanbul University Journal of Political Science, 55(55), 1-20. doi: 10.17124/iusiyasal.320009.
American Psychological Association. (2017). Ethical principles of psychologists and code of conduct. Retrieved from https://www.apa.org/ethics/code
Bosniuk, V. (2020). Mathematical methods in psychology: Lecture course. Multimedia educational edition. Kharkiv: NUCPU.
Dukhnovskyi, S. (2005). Dialogicity of interpersonal relations. Retrieved from https://psytests.org/family/dialduh.html
Higher and professional higher education in 2023. (2023). Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/m_w/vofp_23.xls
Hill, J., & West, H. (2019). Improving the student learning experience through dialogic feed-forward assessment. Assessment & Evaluation in Higher Education, 45(1), 82-97. doi: 10.1080/02602938.2019.1608908.
Holota, N., & Karnaukhova, A. (2022). Dialogical interaction as an integral component professional and personal growth of the future educator. In Conference proceedings of the international scientific conference “The role of psychology and pedagogy in the spiritual development of modern society” (pp. 220-224). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-228-9-60.
Kramarenko, T. (2021). Peculiarities of the professional dialogue mediated by modern means of telecommunication in the process of training future specialists in economics. Bulletin of Alfred Nobel University, 2(22), 212-219. doi: 10.32342/2522-4115-2021-2-22-24.
Kuznetsova, H., Panasenko, A., Luchkina, L., Zenchenko, T., & Danylchenko, I. (2023). Dialogic learning as means of forming the communication skills of higher education students. Eduweb, 17(2), 101-115. doi: 10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.9.
Liubashenko, O., & Kornieva, Z. (2019). Dialogic interactive speaking skills assessment in the experiential teaching of technical English to tertiary school students. Advanced Education, 6(13), 18-25. doi: 10.20535/2410-8286.156228.
Ljunggren, I., Najström, M., Levitt, D.H., & Ramnerö, J. (2022). Dialogue as psychological method – a study of training interviewing and communication skills in psychology students. Nordic Psychology, 75(4), 386-396. doi: 10.1080/19012276.2022.2112744.
Mercer, N., Hennessy, S., & Warwick, P. (2019a). Dialogue, thinking together and digital technology in the classroom: Some educational implications of a continuing line of inquiry. International Journal of Educational Research, 97, 187-199. doi: 10.1016/j.ijer.2017.08.007.
Mercer, N., Wegerif, R., & Major, L. (Eds.). (2019b). The Routledge international handbook of research on dialogic education (1st ed.). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429441677.
Meshko, H., Habrusieva, N., & Kryskov, A. (2021). Research of professional responsibility of students of technical specialities by means of information and communication technologies. Journal of Physics: Conference Series, 1840(1), article number 012058. doi: 10.1088/1742-6596/1840/1/012058.
Michelson’s communicative skills test. (n.d.). Retrieved from http://um.co.ua/6/6-9/6-97710.html
National Psychological Association of Ukraine. (2021). Code of ethics for psychologists. Retrieved from https://npa-ua.org/en/ethics/
Ng, W.S., & Yu, G. (2023). The impacts of dialogic interaction to engage students in peer assessment. The Asia-Pacific Education Researcher, 32, 53-64. doi: 10.1007/s40299-021-00633-2.
Pickering, M., & Garrod, S. (2021). Understanding dialogue: Language use and social interaction. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108610728.
Sanders, K.B., & Gutiérrez-García, E. (2020). Understanding the role of dialogue in public sector communication. In V. Luoma-aho & M.J. Canel (Eds.), The handbook of public sector communication (pp. 289-302). Hoboken: Wiley. doi: 10.1002/9781119263203.ch19.
Šeďová, K., Šalamounová, Z., Švaříček, R., & Sedláček, M. (2020). Elements of dialogic teaching and how to get them into classrooms. In Getting dialogic teaching into classrooms. Understanding teaching-learning practice (pp. 17-36). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-15-9243-0_2.
Semerikov, S., Striuk, A., Striuk, L., Striuk, M., & Shalatska H. (2020). Sustainability in software engineering education: A case of general professional competencies. E3S Web of Conferences, 166(2), article number 10036. doi: 10.1051/e3sconf/202016610036.
Slobodianiuk, O. (2019). Dialogization of the educational environment: Origins and prospects. Humanitarium, 43(1), 142-150. doi: 10.31470/2308-5126-2019-43-1-142-150.
Sushchenko, L., Hrybanova, O., & Khodakovska, А. (2020). Educational dialogue as a factor of efficient humanistically-oriented teacher-student interaction. Pedagogy of the Formation of a Creative Person in Higher and Secondary Schools, 73(2), 214-217. doi: 10.32840/1992-5786.2020.73-2.40.
Vukadinova, T., Terzieva, S., & Popov, M. (2021). Developing professional and communication skills of students in engineering disciplines. Foreign Language Teaching, 48, 255-266. doi: 10.53656/for21.33razv.
ISSN 
ISSN 
