КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.2.265487Ключові слова:
копінг-стратегії, адаптивність, студенти, стратегії поведінки, прокрастинаціяАнотація
Стаття присвячена аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження копінг-стратегій студентів та зв'язку копінгів зі збереженням продуктивності праці і високої функціональності в умовах стресової ситуації (у співвіднесенні з результатами діагностики прокрастинації студентів). Представлено теоретичний аналіз специфіки ефективності копінг-стратегій. В емпіричному дослідженні брали участь 66 студентів 2-4 курсів. Діагностика напруженості копінгів здійснювалася за допомогою «Копінг-тесту Лазаруса», діагностика рівня прокрастинації – за «Шкалою загальної прокрастинації Tuckman (адаптації Т. Л. Крюкової)». Проаналізовано результати емпіричного досліджен-
ня копінгів студентів. Виявлено, що найбільш вираженими стратегіями поведінки, до яких звертаються студенти, є планування (57,5%) та позитивна переоцінка (56,6%); однаково вираженими є пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності та самоконтроль (31,8%); рідше зустрічаються дистанціювання, уникнення та конфронтаційний копінг. Проаналізовано вираженість та домінування копінг-стратегій у групах респондентів із різним рівним прокрастинації. За результатами, найбільш розвиненими стратегіями поведінки у студентів із низьким рівнем прокрастинації є позитивна переоцінка та планування (останнє частіше представле-
не домінуючою стратегією). Серед групи із середнім рівнем прокрастинації ці два копінги також яскраво виражені, рівною мірою. Проте, спостерігається недостатня напруженість інших, активних стратегій поведінки. Серед осіб із високим рівнем прокрастинації статистичного переважання того чи іншого копінгу не зафіксовано, широко спостерігаємо вираженість лише однієї чи двох стратегій, або слабку напруженість усіх представлених копінгів. Проаналізувавши домінуючі копінги у осіб із низьким рівнем прокрастинації, було сформульовано гіпотезу про можливу обернену кореляцію вираженості копінгу позитивної переоцінки та рівня прокрастинації, перевірка здійснювалася методами математичної обробки даних (кореляційний аналіз за критерієм Спiрмена). Значимих кореляційних зв’язків виявлено не було, відтак гіпотеза не підтвердилася. Результати емпіричних досліджень можуть бути використаними як для розробки рекомендацій, розвивально-корекційної та просвітницької діяльності, спрямованої на профілактику зниження продуктивності та ефективної діяльності, так і для висвітлення недостатньо дослідженої теми зв’язків копінг-стратегій із явищем прокрастинації.
Посилання
Amelina, A. N. (2008). Stress i zashhita ot stressa [Stress and protection against stress]. Moskva: Smart [in Russian].
Chumakova, E. V. (1998). Psihologicheskaja zashhita lichnosti v sisteme detsko-roditel'skogo vzaimodejstvija [Psychological protection of the individual in the system of child-parent interaction]. Sankt-Peterburg: SPGU [in Russian].
Folkman, S., & Lazarus, R. S. (1988). Coping as a mediator of emotion. Journal of Personality and Social Psychology, 54(3), 466-475.
Kuprene, E. V. (2011). Sovremennoe sostojanie i metody koping-strategij v psihologii [Current state and methods of coping strategies in psychology]. Srednee professional'noe obrazovanie, 5, 69-71 [in Russian].
Maksimova, N. Ju. (1996). O sklonnosti podrostkov k addiktivnomu povedeniju [On the tendency of adolescents to addictive behavior]. Psychological Journal, 17 (3), 149-152 [in Russian].
Rasskazova, E. I., Gordeeva, T. O., & Osin, E. N. (2013). Koping-strategii v strukture dejatel'nosti i samoreguljacii: psihometricheskie harakteristiki i vozmozhnosti primenenija metodiki COPE [Coping strategies in the structure of activity and self-regulation: psychometric characteristics and possibilities of application of the COPE method]. Psychology. Journal of the Higher School of Economic, 1, 82-118 [in Russian].
Semichov, S. B. (1972). Teorija krizisov i psihoprofilaktika [Crisis theory and psychoprophylaxis]. In V. N. Mjasishheva (Ed.), Trudy Leningradskogo nauchno-issledovatel'skogo psihonevrologicheskogo in-ta imeni V. M. Behtereva. Nevrozy i pogranichnye sostojanija (T. 63, pp. 96-99). Leningrad [in Russian].
Steel, P. (2012). The procrastination equation: How to stop putting things off and start getting stuff done. New York: HarperCollins.
Subbotina, Ju. L. (2013). Psihologija zashhitnyh mehanizmov lichnosti [Psychology of personality defense mechanisms]. Jaroslavl: JarGU
Tuckman, B. W. (1991). The development and concurrent validity of the Procrastination Scale. Educational and Psychological Measurement, 51, 473-480.
