ГЕНЕТИКА ПАРАНОЇДНОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • V. Pomohaibo
  • O. Berezan
  • A. Petrushov

DOI:

https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252067

Ключові слова:

параноїдний розлад особистості, параноїдне мислення, спадкова схильність, гени, однонуклеотидні поліморфізми, чинники навколишнього середовища

Анотація

Параноїдний розлад особистості (ПРО) характеризується настійною підозрілістю і недовірою до людей, оцінкою дій людей як навмисно принижуючих або загрозливих. Поширеність розладу становить 2,3-4,4% і частіше діагностується у чоловіків, а успадковуваність варіює від 28% до 66%. На цей час різними авто-
рами описано 16 генів, пов’язаних із розвитком ПРО: SLC6A4, СОМТ, CACNA1C, NOS1AP,
DYNC1I1 та 11 генів мітохондріального комплексу 1. Розвиток ПРО за наявності відповідних генетичних чинників можуть спровокувати певні умови навколишнього середовища. Виявлено можливість прогнозувати ПРО на основі наявності поліморфізмів гена NOS1AP та жорстокого поводження у дитинстві. Перегляд доступних наукових джерел стосовно генетики ПРО свідчить, що дослідження цієї проблеми перебуває в початковому стані. Необхідно розширити та поглибити ці дослідження на основі найсучасніших молекулярно-генетичних методик, однією з яких є технологія дослідження загальногеномних асоціацій.

Посилання

American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-5). (5th ed.). Washington: AmericanPsychiatricAssociation.

Cramer, V., Torgersen, S. & Kringlen, E. (2006). Personality disorders and quality of life. A population study. Compr Psychiatry, 47(3), 178-184. doi: 10.1016/j.comppsych.2005.06.002.

Dehghan, A. (2018). Genome-wideassociationstudies. MethodsMol. Biol. 1793: 37-49. doi: 10.1007/978-1-4939-7868-7_4.

Freeman, D. (2007). Suspicious minds: The psychology of persecutory delusions. Clinical Psychology Review. 27: 425-457. doi: 10.1016/j.cpr.2006.10.004.

Gene Cards (2021). The human gene database. Retrieved from https://www.genecards.org/

Golimbet, V. E., Alfimova, M. V., Shcherbatikh, T., Kaleda, V.G., Abramova, L. I. & Rogaev, E. I. (2003). Serotonin transporter gene polymorphism and schizoid personality traits in patients with psychosis and psychiatrically well subjects. The World Journal of Biological Psychiatry, 4(1), 25-29. doi: 10.3109/15622970309167907.

Haghighatfard, A., Andalib, S., Faskhodi, M. A., … Ghadimi, Z. (2018). Gene expression study of mitochondrial complex I in schizophrenia and paranoid personality disorder. The World Journal of Biological Psychiatry, 19 (sup 3), 133-146. doi: 10.1080/15622975.2017.1282171

Kendler, K. S., Myers, J., Torgersen, S. Et al. (2007). The heritability of cluster A personality disorders assessed by both personal interview and questionnaire. Psychological Medicine, 37(5), 655-665. doi: 10.1017/S0033291706009755.

Kremeyer, B., Garcнa, J., Kymäläinen, H., … & Ruiz-Linares, A. (2009). Evidence for a role of the NOS1AP (CAPON) gene in schizophrenia and its clinical dimensions: An association study in a South American population isolate. Human Heredity, 67(3), 163-173. doi: 10.1159/000181154.

MalaCards. (2021). The human disease database. Retrieved from https://www.malacards.org/

Millon, T., Grossman, S., Millon, C., Meagher, S., & Ramnath, R. (2004). Personality disorders in modern life. 2nd ed. Hoboken: Wiley.

Nieoullon, A. & Coquerel, A. (2003). Dopamine: a key regulator to adapt action, emotion, motivation and cognition. Curr. Opin. Neurol, 16(sup.2), 3-9.

Pomohaibo V. M., Berezan, O. I., & Petrushov, A. V. (2018c). Henetyka bipoliarnoho rozladu [Genetics of bipolar disorder]. Visnyk problem biolohii i medytsyny [Bulletin of problems biology and medicine], 2(147), 62-65. doi: 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-62-65 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I., & Petrushov, A. V. (2018a). Henetyka syndromu defitsytu uvahy z hiperaktyvnistiu [Genetics of attention-deficit/hyperactivity disorder]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 1(13), 171-182. doi: 10.5281/zenodo. 1170324 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I., & Petrushov, A. V. (2018b). Henetyka spetsyfichnoho rozladu navchannia [Genetics of specific learning disorder]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 2(14), 197-207. doi: 10.5281/zenodo.1342361 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I., & Petrushov, A. V. (2019a). Shyzofreniia: poshuky henetychnykh faktoriv ryzyku [Schizophrenia: The search for genetic risk factors]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 1(15), 241-252. doi:10.5281/zenodo.2560068 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I., & Petrushov, A. V. (2021a). Henetyka obsesyvno-kompulsyvnoho rozladu [Genetics of obsessive-compulsivedisorder]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 1(19), 270-280. doi: 10.33989/2226-4078.2021.1.227328. [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I., & Petrushov, A. V. (2021b). Henetyka fobichnykh rozladiv. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 2(20), 245-256. doi: 10.33989/2226-4078.2021.2.239990.

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I., &Petrushov, A. V. (2017). Henetyka rozladiv autystychnoho spektru [Genetics of autism spectrum disorders]. Svit medytsyny ta biolohii [World of Medicine and Biology], 1(59), 208-212 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I.,& Petrushov, A. V. (2019b). Henetyka velykoho depresyvnoho rozladu [Genetics ofmajor depressive disorder]. Visnyk problem biolohii i medytsyny [Bulletin of problems biology and medicine], 2(149), 40-45. doi:10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-40-45 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I.,& Petrushov, A. V. (2020a). Henetyka intelektualnoi nedostatnosti [Genetics of intellectual disability]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 1(17), 212-223. doi: 10.33989/2226-4078.2020.1.195251 [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M., Berezan, O. I.,& Petrushov, A. V. (2020b). Henetyka rozladu zahalnoi tryvozhnosti [Genetics of generalized anxiety disorder]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 2(18), 212-223. doi: 10.33989/2226-4078.2020.1.195251. [in Ukrainian].

Ramos-Zaldívar, H.M., Martínez-Irías, D.G., Espinoza-Moreno, N.A., … & Herrera-Paz, E.F. (2016). A novel description of a syndrome consisting of 7q21.3 deletion including DYNC1I1 with preserved DLX5/6 without ectrodactyly: a case report. J. Med. CaseRep, 10, 156. doi: 10.1186/s13256-016-0921-8.

Roussos, P., Bitsios, P., Giakoumaki, S.G., … Siever, L.J. (2013). CACNA1C as a risk factor for schizotypal personality disorder and schizotypy in healthy individuals. Psychiatry Res., 206(1), 122-123.doi: 10.1016/j.psychres.2012.08.039.

Roussos, P., Giakoumaki, S. G., Georgakopoulos, A., Robakis, N.K. & Bitsios, P. (2011). The CACNA1C and ANK3 risk alleles impact on affective personality traits and startle reactivity but not on cognition or gating in healthy males. Bipolar Disorders, 13(3), 250-259. doi: 10.1111/j.1399-5618.2011.00924.x.

Smyrnis, N., Avramopoulos, D., Evdokimidis, I., Stefanis, C.N., Tsekou, H. &Stefanis, N.C. (2007). Effect of schizotypy on cognitive performance and its tuning by COMT val158met genotype variations in a large population of young men. Biol. Psychiatr, 61(7), 845-853.doi: 10.1016/j.biopsych.2006.07.019.

Torgersen, S., Lygren, S., Øien, P. A. et al. (2000). A twin study of personality disorders. Compr. Psychiatry, 41(6), 416-425. doi: 10.1053/comp.2000.16560

Wang, Q., Liu, G., Li, J., Zhang, M., … Zhang, N. (2020). Effects of interaction of NOS1AP gene polymorphisms and childhood abuse on paranoid personality disorder features among male violent offenders in China. Journal of Psychiatric Research, 130,180-186. doi: 10.1016/j.jpsychires.2020.07.026.

World Health Organization. (2019). International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision (ICD-10). Retrieved from https://icd.who.int/browse10/2019/en#/F60-F69

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27

Як цитувати

Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2022). ГЕНЕТИКА ПАРАНОЇДНОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ. Психологія і особистість, (1), 198–211. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252067

Номер

Розділ

КЛІНІКО-БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОСОБИСТІСНИХ РОЗЛАДІВ