ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У СТУДЕНТІВ, ЩО ОТРИМУЮТЬ ДРУГУ ВИЩУ ОСВІТУ

Автор(и)

  • I. Pevelko

DOI:

https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252066

Ключові слова:

модель ідентичності, досягнута суб’єктивна ідентичність, кризова суб’єктивна ідентичність, друга вища освіта

Анотація

У статті обґрунтовується необхідність вивчення проблеми ідентичності та умов її становлення. Теоретично досліджено причини з яких людина отримує другу вищу освіту, однією з яких є переживання кризи ідентичності особистості.

У дослідженні ідентичності використовується особистісний підхід, який ґрунтується на закономірностях побудови, функціонування і розвитку особистості та являє собою сукупність концептуальних уявлень, психодіагностичних і розвивальних способів, які сприяють формуванню зрілої ідентичності особистості здобувачів вищої освіти. Розроблено та обґрунтовано структурну модель суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які отримують вищу освіту. Зміст структурної моделі суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які отримують другу вищу освіту полягає в тому, що кожен компонент змістовно-особистісного виміру робить свій системний внесок у становлення і переживання особистістю своєї ідентичності, особистісної та професійної.

Визначено, що центральним психологічним механізмом рефлексивного процесу ідентичності є децентрація, завдяки чому особистість знаходить свій власний, а не нав'язаний шлях розвитку, який супроводжується відчуттям особистісної та професійної визначеності, тотожності і цілісності.

Введено поняття суб’єктивна ідентичність за підструктурами особистості; набули подальшого розвитку уявлення про психологічні умови та засоби розвиту ідентичності особистості студентів.

Представлено результати експериментального дослідження суб’єктивної та кризової ідентичності у здобувачів другої вищої освіти та здобувачів, що отримують першу вищу освіту. Зокрема, досліджено, що тільки 50,01 % здобувачів, які отримують другу вищу освіту мають досягнуту особистісну ідентичність та 38,8% – відповідно, професійну досягнуту ідентичність.

Статус ідентичності в стадії мораторію (стан кризи ідентичності) діагностовано у 33,33 % здобувачів другої вищої освіти та у 9,09 % здобувачів, що отримують першу освіту.

Структурна модель суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які отримують другу вищу освіту дає підстави для продуктивного пошуку передумов і детермінант, як чинників подолання кризи ідентичності та створення адекватної, навіть ідеальної, суб’єктивної та професійної ідентичності.

Посилання

Dmitrieva, N. V., & Samojlik, N. A. (2012). Krizis identichnosti fenomenologii perezhivanija [Identity Crisis Phenomenology of Experience]. Novosibirsk: izd. NGPU [in Russian].

Dzhejms, U. (1982). lichnosti [Personality]. In Ju. B. Gippenrejter, & A. A. Puzyreja (Eds.), Psihologija lichnosti: teksty. (pp. 65-75). Moskva: Izd-vo MGU [in Russia].

Dziuba, T. M., Kovalenko, O. H. & Morgun, V. F. (Ed.). (2013). Psykholohiia doroslosti z osnovamy herontopsykholohii [Psychology of adulthood with the basics of gerontopsychology]. (pp. 260-263). Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Frojd, Z. (2013). Psihologija mass i analiz chelovecheskogo “Ja” [Psychology of the masses and analysis of the human “I”]. Sankt-Peterburg: Azbuka-Attikus [in Russian].

Hajdegger, M. (1993). Vremja i bytie: stat'i i vystup [Time and Being: Articles and Speeches]. Moskva [in Russian].

Honcharova, N. O. (2010). Osnovy profesiinoi orientazii [Basics of professional orientation]: navch. posib. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Isaeva, N. A. (1988). Professional'nye interesy i predstavlenija studentov kak komponenty pedagogicheskoj dejatel'nosti. In Formirovanie komponentov pedagogicheskoj dejatel'nosti budushhego uchitelja v kursah pedagogiki i psihologi: sb. nauch. tr. (pp. 41-47). Tula [in Russian].

Jerikson, Je. G. (2000). Detstvo i obshhestvo [Childhood and society]. Sankt-Peterburg: Letnij sad [in Russian].

Kostiuk, H. S. (1989). Navchalno-vykhovnyi protses i psykhichnyi rozvytok osobystosti [Educational process and mental development of personality]. Kyiv: Rad. shkola [in Ukrainian].

Leont'ev, A. N. (2004). Dejatel'nost'. Soznanie. Lichnost' [Activity. Consciousness. Personality]. Moskva: Smysl [in Russian].

Lokk, Dzh. (1985). Sochinenija v 3-h t. T. 2 [Works in three volumes. Vol. 2]. Moskva: Mysl' [in Russian].

Marsia, J. E. (1980). Identity in adolescence. New York: John Wiley.

Metodyka doslidzhennia samostavlennia S. R. Pantelieieva [Methodology for self-determination by S. R. Pantelova]. (1989). Retrieved from psylab.info [in Russian].

Rubinshtejn, S. L. (1976). Problemy obshhej psihologii. Moskva: Mysl' [in Russian].

Rybalka, V. V. (2009). Teorii osobystosti vitchyznianii psykholohii ta pedahohitsi [Theories of personality in domestic psychology and pedagogy]. Odesa: Bukaiev Vadym Viktorovych [in Ukrainian].

Shnejder, L. B. (2019). Psihologija identichnosti: uchebnik i praktikum dlja bakalavriata i magistratury [Identity Psychology: Textbook and Workshop for Bachelor's and Master's Degrees]. Moskva: Izd-vo Jurajt [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27

Номер

Розділ

АКМЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ ЯК СУБ’ЄКТА ПРАЦІ ТА СПІЛКУВАННЯ