ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДПІДЛІТКОВОГО ВІКУ В СІМ’ЯХ З РІЗНИМ ВІДНОШЕННЯМ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2021.2.239955Ключові слова:
психосоціальне функціонування, психосоціальне благополуччя, перепідлітковий вік, відношення до шкільного навчання, тривожні розлади, сепараційна тривога, шкільна фобія, соціальна фобіяАнотація
Статтю присвячено аналізу відмінностей психосоціального функціонування дітей перепідліткового віку в сім’ях з різним відношенням до шкільних обов’язків. Сучасна шкільна освіта надає багато простору для творчості, вибору методів опанування програми, яка разом з цим, стає все більш вимогливою. Батькам учнів буває важко визначитись з мірою надання відповідальності за виконання домашніх завдань своїм дітям. Особливо це стосується дітей перепідліткового віку (9-12 років), яким начебто вже не треба допомагати та контролювати їх у шкільному процесі. Водночас з цим повна відстороненість дорослих може викликати тривогу з боку усіх учасників цієї складної діяльності.
В результаті експериментального дослідження виявлено, що діти перепідліткового віку, батьки яких не вважають за доцільне втручатись у шкільний процес, показують низький рівень психосоціального розвитку. Такий результат може означати, що цим дітям бракує здатності виконувати повсякденну діяльність та вступати у відносини з людьми таким чином, щоб ці відносини задовольняли обидві сторони. Більшість учнів середніх класів з низьким рівнем психосоціального функціонування зазвичай мають проблеми інтерналізованого характеру. Тобто їм важко проявлятись і бути соціально активними. Тоді як екстерналізовані (зовнішні) симптоми порушення психосоціального розвитку не виражені в обох групах.
Додаткове дослідження рівню тривоги виявило відмінність між групами по шкалах «сепараційна тривога», «соціальна фобія» та «шкільна фобія». В сім’ях, де батьки відсторонились від шкільного навчання своїх дітей, починаючи з середніх класів, рівень тривоги за цими шкалами вище. За шкалами «соматичні симптоми тривоги», «генералізований тривожний розлад» істотних відмінностей між вибірками немає – в обох групах показники за цими шкалами не перевищують прийнятний рівень. Отже можна вважати, що повне невтручання батьків у шкільний процес дітей, які навчаються в середніх класах, може сприйматись ними як брак батьківської уваги, що впливає на впевненість у підтримці в шкільній діяльності, яка все ж таки, займає велике місце у повсякденному житті дітей шкільного віку.
Посилання
Cavill, N., Kahlmeier, S., & Racioppi F. (2006). Physical activity and health in Europe: evidence for action. Copenhagen.
Clinical Practice Guideline for the Assessment and Treatment of Children and Adolescents With Anxiety Disorders (2020). Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, 59(10). 1107-1124.
Fosco, G. M., Stormshak, E. A., Dishion, T. J., & Winter, C. E. (2012). Family relationships and parental monitoring during middle school as predictors of early adolescent problem behavior. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology, 41(2), 202-213.
Hill, N. E., Bromell, L., Tyson, D. F., & Flint, R. (2007). Developmental commentary: Ecological perspectives on parental influences during adolescence. Journal of Clinical Child and Adolescent Psychology, 36(3), 367-377.
Korobka, O. (2020). Diahnostyka ta likuvannia tryvozhnykh rozladiv u ditei i pidlitkiv [Diagnosis and treatment of anxiety disorders in children and adolescents]. NeiroNEWS: psykhonevrolohiia ta neiropsykhiatriia [NeuroNEWS: neuropsychiatry and neuropsychiatry], 9(120), 48-54 [in Ukrainian].
Mikhanovska, N. H., Shtryhol, D. V., Lutsenko, O. L., & Kuratchenko, I. Ye. (2019). Psykhodiahnostychnyi kompleks dlia otsinky naslidkiv domashnoho nasylstva u ditei: metodychnyi posibnyk [Psychodiagnostic complex for assessing the consequences of domestic violence in children: toolkit]. Kyiv: UkrSich [in Ukrainian].
Miklyaeva, A. V., & Rumyanczeva, P. V. (2007). Shkol`naya trevozhnost`: diagnostika, profilaktika, korrekcziya [School anxiety: diagnosis, prevention, correction]. SPb.: Rech [in Russian].
Oaklander V. (1989). Windows to Our Children: A Gestalt Approach to Children and Adolescents. Gestalt Journal Press.
Peterson, C., Park, N., & Seligman, M. (2005). Orientations to happiness and life satisfaction: the full life versus the empty life. Journal of Happiness Studies. 1(6), 25-41.
Phifer, L. W., Crowder A. K., Elsenraat T., & Hull R. (2017). CBT Toolbox for Children and Adolescents: Over 200 Worksheets & Exercises for Trauma, ADHD, Autism, Anxiety, Depression & Conduct Disorders. Pesi Publishing & Media.
Slavutskaya, E.V. (2015). Zakonomernosti psikhosoczial`nogo razvitiya shkol`nika v predpodrostkovom vozdaste [Patterns of psychosocial development of a schoolchild in pre-adolescence] (PhD diss.). Kazan [in Russian].
Vygotskij, L. S. (1984). Sobranie sochinenij: v 6 t T. 4: Detskaja psihologija red. D. B. Jel'konin [The Collected Works of L.S. Vygotsky in 6 v V. 4: Child psychology edited by D. B. Elkonin]. Moscow: Pedagogika [in Russian].
