Суб’єктивне благополуччя в умовах воєнного часу: роль віку та статі
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2025.1.32Ключові слова:
психологічний стрес, гендерні відмінності, вікові особливості, ментальне здоров’я, емоційний комфорт/дискомфортАнотація
Метою статті було вивчення особливостей суб’єктивного благополуччя та неблагополуччя цивільних громадян в умовах тривалого воєнного стану з урахуванням віку та статі. Дослідження проводилося серед 147 цивільних осіб віком від 17 до 49 років, які проживають у Києві, Харкові та Житомирі. Використовувалася шестикластерна шкала суб’єктивного благополуччя. Дослідження тенденцій суб’єктивного благополуччя українців засвідчило, що його показники переважно знаходяться в межах середнього рівня. Аналіз основних компонентів суб’єктивного благополуччя виявив певні відмінності залежно від віку та статі досліджуваних. За результатами дослідження лише 2 % мають повне емоційне благополуччя, 22 % – помірний емоційний комфорт, 64 % – середній рівень суб'єктивного благополуччя, 10 % – схильність до депресії і тривоги, і 2 % – значний емоційний дискомфорт. Вікові групи відрізняються: молодші респонденти (17-21 років) частіше демонстрували високий рівень психоемоційної напруженості, гірше оцінювали своє здоров’я та відчували соціальну ізоляцію. Натомість представники старших вікових груп мали кращу адаптацію до складних обставин та демонстрували меншу вираженість негативних емоцій. Старші (36 років і більше) мали гірші показники настрою, але вищу задоволеність повсякденною діяльністю. Досліджувані середньої групи (22-35 років) мали найкращі показники суб'єктивного благополуччя. Виявлені гендерні відмінності показали, що чоловіки порівняно з жінками мали дещо більші відхилення у бік суб’єктивного неблагополуччя; зокрема чоловіки демонстрували вищий рівень напруженості та психоемоційної симптоматики, водночас жінки частіше відзначали погіршення настрою. Отримані результати можуть бути використані фахівцями у сфері психологічної допомоги, освіти, соціальної роботи та державного управління для виокремлення груп ризику, визначення пріоритетних напрямів психологічної допомоги, адаптації інтервенцій до потреб різних груп населення, зокрема, молоді, людей старшого віку, жінок і чоловіків, з метою підвищення їх психологічної стійкості та якості життя в тривалих кризових умовах.
Посилання
Abdullahi, A.M., Orji, R., & Kawu, A.A. (2019). Gender, age and subjective well-being: Towards personalized persuasive health interventions. Information, 10(10), article number 301. doi: 10.3390/info10100301.
American Sociological Association’s Code of Ethic. (1997). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/savvy/images/asa/docs/pdf/CodeofEthics.pdf
Biermann, P., Bitzer, J., & Gören, E. (2022). The relationship between age and subjective well-being: Estimating within and between effects simultaneously. The Journal of the Economics of Ageing, 21, article number 100366. doi: 10.1016/j.jeoa.2021.100366.
Birditt, K.S., Turkelson, A., Fingerman, K.L., Polenick, C.A., & Oya, A. (2021). Age differences in stress, life changes, and social ties during the COVID-19 pandemic: Implications for psychological well-being. Gerontologist, 61(2), 205-216. doi:10.1093/geront/gnaa204.
Blanchflower, D.G. (2021). Is happiness U-shaped everywhere? Age and subjective well-being in 145 countries. Journal of Population Economics, 34(2), 575-624. doi: 10.1007/s00148-020-00797-z.
Blanchflower, D.G., & Bryson, A. (2024). The female happiness paradox. Journal of Population Economics, 37(1), article number 16. doi:10.1007/s00148-024-00981-5.
Bruine de Bruin, W., Parker, A.M., & Strough, J. (2020). Age differences in reported social networks and well-being. Psychology and Aging, 35(2), 159-168. doi: 10.1037/pag0000415.
Buecker, S., Luhmann, M., Haehner, P., Bühler, J.L., Dapp, L.C., Luciano, E.C., & Orth, U. (2023). The development of subjective well-being across the life span: A meta-analytic review of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 149(7-8), 418-446. doi: 10.1037/bul0000401.
Chachko, S., & Yaroslavsky, D. (2023). Gender features of experiencing prolonged traumatic stress in the context of military threats in Ukraine. Perspectives and Innovations, 15(33), 916-927. doi: 10.52058/2786-4952-2023-15(33)-916-927.
Diener, E., Suh, E.M., Lucas, R.E., & Smith, H.L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125(2), 276-302. doi: 10.1037/0033-2909.125.2.276.
Gisinger, T., Dev, R., Kautzky, A., Harreiter, J., Raparelli, V., Kublickiene, K., Herrero, M.T., Norris, C.M., Lavoie, K.L., Pilote, L., & Kautzky-Willer, A. (2022). Sex and gender impact mental and emotional well-being during the COVID-19 pandemic: A European countries experience. Journal of Women’s Health, 31(11), 1529-1539. doi: 10.1089/jwh.2022.0115.
Gradus Research. (2021). Happiness level by gender, age, region and size of the settlement. Retrieved from https://gradus.app/documents/53/Happiness_2_wave_03022021_.pdf
Graham, C., & Chattopadhyay, S. (2013). Gender and well-being around the world. International Journal of Happiness and Development, 1(2), 212-232. doi: 10.1504/IJHD.2013.055648.
Horenko, M.V. & Radzivil, K.P. (2023). Psychological well-being of future psychologists in the conditions of war. Habitus, 56, 65-69. doi: 10.32782/2663-5208. 2023.56.10.
Hsieh, S., Chang, Y.-H., Yao, Z.-F., Yang, M.-H., & Yang, C.-T. (2024). The effect of age and resilience on the dose – response function between the number of adversity factors and subjective well-being. Frontiers in Psychology, 15, article number 1332124. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1332124.
Jamil, M.Y. (2024). Mann-Whitney U test: A guide to non-parametric analysis. Retrieved from https://medicalbiochem.com/mann-whitney-u-test/
Jiang, L., Chua, V., Wong, D.X.W., & Im, D.K. (2024). Gender inequality and subjective well-being amongst professional women in East and Southeast Asia: A study of eight societies. Asian Population Studies, 21(2), 137-157. doi: 10.1080/17441730.2024.2348929.
Kahneman, D., & Krueger, A.B. (2006). Developments in the measurement of subjective well-being. Journal of Economic Perspectives, 20(1), 3-24. doi: 10.1257/089533006776526030.
Kieny, C., Flores, G., Ingenhaag, M., & Maurer, J. (2022). Healthy, wealthy, wise, and happy? Assessing age differences in evaluative and emotional well-being among mature adults from five low- and middle-income countries. Social Indicators Research, 160(2), 1019-1050. doi: 10.1007/s11205-022-02927-3.
Kovtun, O. (2023). Psychoemotional state of women during pregnancy. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 11(2), 139-143. doi: 10.31548/hspedagog14(2).2023.139-143.
Moreno-Agostino, D., Chanfreau, J., Knowles, G., Pelikh, A., Das-Munshi, J., & Ploubidis, G.B. (2024). Gender inequalities in the disruption of long-term life satisfaction trajectories during the COVID-19 pandemic and the role of time use: Evidence from a prospective cohort study. British Journal of Psychiatry Open, 10(6), article number e217. doi: 10.1192/bjo.2024.817.
Oliveira, M.R., Sudati, I.P., Konzen, V.M., de Campos, A.C., Wibelinger, L.M., Correa, C., Miguel, F.M., Silva, R.N., &
Borghi-Silva, A. (2022). COVID-19 and the impact on the physical activity level of elderly people: A systematic review. Experimental Gerontology, 159, article number 111675. doi: 10.1016/j.exger.2021.111675.
Perrudet-Badoux, A., Mendelsohn, G., & Chiche, J. (1988). Development and validation of a scale for the subjective assessment of well-being. Journal of Anthropology and Human Biometry, 6(3-4), 121-134.
Peyer, K.L., Hathaway, E.D., & Doyle, K. (2024). Gender differences in stress, resilience, and physical activity during the COVID-19 pandemic. Journal of American College Health, 72(2), 598-605. doi: 10.1080/07448481.2022.2052075.
Pieh, C., Budimir, S., & Probst, T. (2020). The effect of age, gender, income, work, and physical activity on mental health during coronavirus disease (COVID-19) lockdown in Austria. Journal of Psychosomatic Research, 136, article number 110186. doi: 10.1016/j.jpsychores.2020.110186.
Pomytkin, E.O., & Pomytkina, L.V. (2024). Improvement of the subjective well-being of student youth in the conditions of military operations. Scientific Notes. Series: Psychology, 1, 116-123. doi: 10.32782/cusu-psy-2024-1-16.
Ruth, M.S.L., & Napier, J. (2023). Gender inequality and subjective well-being. In F. Maggino (Ed.), Encyclopedia of quality of life and well-being research (pp. 2689-2695). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-17299-1_4144.
Savelyuk, Н. (2022). Psychological well-being of student youth: A comparative analysis in covid and war contexts. Psychological Perspectives, 39, 322-340. doi: 10.29038/2227-1376-2022-39-sav.
Segerstrom, S.C., Crosby, P., Witzel, D.D., Kurth, M.L., Choun, S., & Aldwin, C.M. (2023). Adaptation to changes in COVID-19 pandemic severity: Across older adulthood and time scales. Psychology and Aging, 38(6), 586-599. doi: 10.1037/pag0000739.
Taylor, S.E., Klein, L., Lewis, B.P., Grunewald, T.L., Gurung, R.A., & Updegraff, J. (2000). Biobehavioral responses to stress in women: Tending to befriend rather than fight-or-flight. Psychological Review, 107(3), 411-429. doi: 10.1037/0033-295X.107.3.411.
Tov, W. (2018). Well-being concepts and components. In E. Diener, S. Oishi & L. Tay (Eds.), Handbook of subjective well-being (pp. 1-15). Salt Lake City: Noba Scholar.
Webb, L.M., & Chen, C.Y. (2022). The COVID-19 pandemic’s impact on older adults’ mental health: Contributing factors, coping strategies, and opportunities for improvement. International Journal of Geriatric Psychiatry, 37(1), article number e5647. doi: 10.1002/gps.5647.
ISSN 
ISSN 
