ІНТЕРПРЕТАТИВНИЙ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ЯКІСНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2024.1.298782Ключові слова:
феноменальна реальність, досвід, герменевтика, аґентність, екзистенційна включеністьАнотація
Розкрито мету інтерпретативного феноменологічного аналізу (ІФА), а саме дослідження персонального життєвого досвіду з перспективи наратора, та вплив його складників ‒ феноменології, герменевтики, ідеографії ‒ на його процедуру і зміст. Предметом дослідження в ІФА визначається досвід як внутрішній світ людини, сукупність аспектів (бажання, почуття, мотивація, переконання тощо), що мають для неї значення і на основі яких вона вибудовує власні дії. Досвід тлумачать як феноменальну, а не об’єктивну реальність, зауважують на важливості вивчення досвіду людини у специфічному для неї соціокультурному контексті. Наратор виступає досвідним експертом. Упередженість дослідника бачать неминучою; пропонують фокусуватись на тому, як вона формує дослідження, і враховувати в опрацюванні емпіричного матеріалу як систему значень респондента, так і систему значень дослідника. ІФА вбачає “дисципліновану спонтанність” дослідника, що уміщує в себе як дотримання структури, так і слідування вимозі вільного наукового пошуку. Передбачають синтез смислотворення учасників дослід-
ження і дослідника в процесі аналізу.
ІФА ставить питання співвідношення процесів пізнання, змістів наративів та поведінки людини. Роздумування про значущу подію розуміють як складник буття-у-світі, а не просто когнітивну активність. Методологи ІФА бачать людей як таких, хто екзистенційно розкриває світ. Говорячи про події в житті, що мають значення, людина водночас реалізовує велику кількість задач, а не просто добирає наявні в культурі слова-носії значень. Акцентують також на аспектах переживання життєвого світу: темпоральності, просторовості, втіленості, самості, соціальності, дискурсі і проєкті.
Основним методом отримання емпіричних даних називають інтерв’ю (допускаються повторні інтерв’ю), але допускаються мульти-модальні форми збору даних. Дослідник проводить глибокий, ретельний аналіз випадку (n = 1...30), на основі чого вибудовує шлях до універсальних законів та структур. У результаті дослідження, проведені на основі ІФА, часто вивчають екзистенційні питання та містять описи трансформативного досвіду, що несе зміни, стосується ідентичності та відчуття себе.
Посилання
Ashworth, P. D. (2008). Conceptual foundations in qualitative psychology. In J. A. Smith (Ed.), Qualitative Psychology: A practical guide to research methods (pp. 4-25). London: Sage.
Bayer, О. О. (2020). Obhruntovana teoriya yak metod roboty z tekstom [Grounded theory as a method of work with a text]. In Naratyvna psykholohiia: teoriia, empiryka, praktyka [Narrative psychology: theory, empirics, practice]: dopovidi I Vseukr. nauk.-prakt. konf. (pp. 4-7). Kryvyi Rih: Vyd-ts. R. A. Kozlov [in Ukrainian].
Bayer, О. О. (2022). Tematychnyi analiz yak metod roboty z tekstom [Thematic analysis as a tool of work with a text]. In Yakisni doslidzhennia v psykholohii: problemy ta yikh vyrishennia [Qualitative research in psychology: problems and their solutions]: tezy dopovidei Vseukr. nauk.-prakt. konf. (pp. 4-9). Dnipro: Universytet imeni Alfreda Nobelia [in Ukrainian].
Bayer, О. О. (2019). Yakisni metody doslidzhennya rys ta pidstruktur osobystosti [Qualitative methods of investigation of features and substuctures of a personality]. In Nosenko E. L. Rol’ rivnya sformovannosti dyspozytsiynykh ta dynamichnykh vlastyvostei osobystosti u zymovlenni yakosti zhyttya [The role of level of formation of dyspositional and dynamic personality features in conditioning their life quality] (pp. 79-103). Dnipro: Lira [in Ukrainian].
Dahlberg, K. (2006). The essence of essences – the search for meaning structures in phenomenological analysis of lifeworld phenomena. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-Being, 1, 11-19.
Evans, M. (1993). Reading lives: how the personal might be social. Sociology, 27, 5-13.
Halling, S. (2008). Intimacy, transcendence and psychology. Closeness and openness in everyday life. New York: Palgrave Macmillan.
Husserl, Е. (2020). Idei tchystoii fenomenologii i fenomenolohichnoii filosofii. [Ideas of Pure Phenomenology] (Book 1: Zahalnyi vstup do tchystoii fenomenologii) Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
Kvale, S. (2003). Issledovatels’koe intervju [Research Interview]. Moscow: Smysl [in Russian].
Richardson, F. C., Fowers, B. J., & Guignon, C. B. (1999). Re-envisioning psychology: moral dimensions of theory and practice. San-Fransisco: Jossey-Bass Publishers.
Ricoeur, P. (2002). Intellektualna avtobiografiya. Lyubov i spravedlyvist [Intellectual Autobiography. Love and Justice]. Kyiv: Dukh i litera [in Ukrainian].
Smith, J. A., & Eatough, V. (2007). Interpretative phenomenological analysis. In E. Lyons & A. Coyle (Eds.), Analysing qualitative data in psychology (pp. 35-50). London: Sage Publications Ltd.
Smith, J. A., Flower, P., & Larkin, M. (2022). Interpretative phenomenological analysis: theory, method and research. London: Sage.
Spinelli, E. (1989). The interpreted world. An introduction to phenomenological psychology. London, Sage.
Willig, C. (2012). Qualitative interpretation and analysis in psychology. Berkshire: Open University Press.
Yancher, S. C. (2015). Truth and disclosure in qualitative research: Implications of hermeneutic realism. Qualitative Research in Psychology, 12, 107-124.
