Психологія і особистість http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/ <p><strong>ЗАСНОВНИКИ:</strong> Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України</p> <p><strong>РІК ЗАСНУВАННЯ:</strong> 2011</p> <p><strong>ПРОБЛЕМАТИКА:</strong> актуальні теоретичні та методологічні проблеми психології особистості; експериментальні та прикладні дослідження у галузі психології особистості; психодіагностика особистості; клініко-біологічні аспекти особистісних розладів; особистісно орієнтований підхід у практичній психології; акмеологічна культура особистості як суб’єкта праці та спілкування.</p> <p><strong>ISSN (Print)</strong> 2226-4078</p> <p><strong>ISSN (Online)</strong> 2410-3527</p> <p><strong>СВІДОЦТВО ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ:</strong> КВ №23463-13303ПР від 2.07.2018 р.</p> <p><strong>ФАХОВА РЕЄСТРАЦІЯ У ДАК УКРАЇНИ:</strong> Наказ Міністерства освіти і науки України № 455 від 15.04.2014 р.</p> <p><strong>ДАТА ВКЛЮЧЕННЯ (ВНЕСЕННЯ ЗМІН), КАТЕГОРІЯ</strong> Наказ від 17.03.2020 № 409 Категорія «Б» </p> <p><strong>ГАЛУЗЬ НАУКИ:</strong> Психологічні спеціальності – 053</p> <p><strong>ПЕРІОДИЧНІСТЬ:</strong> двічі на рік</p> <p><strong>МОВА ВИДАННЯ:</strong> українська, англійська, польська, німецька</p> <p><em>Видання індексується в Google Scholar, Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory, Research Bible, Open Academic Journals Index (OAJI), OpenAIRE</em></p> uk-UA psychologiyaiosobystist@gmail.com (Ivan Titov) psychologiyaiosobystist@gmail.com (Ivan Titov) Tue, 14 Sep 2021 07:49:48 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 МЕТОДОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК СФЕРИ МИСЛЕДІЯЛЬНОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239951 <p><em>Методологічне дослідження присвячене обґрунтуванню альтернативного погляду на психологію як на універсум людської життєдіяльності і відтак як на особливий світогляд і на здатність бачити все у фокусі людини. Ця альтернативність відштовхується від відомої ідеї Г.</em><em>&nbsp;</em><em>П.&nbsp;Щедровицького, висловленої у 1980 році, розглядати психологію не як науку, що має свій предмет і метод, а як «увесь світ, сприйнятий із певної точки зору». При цьому аргументується, що таке розлоге розуміння психології як сфери миследіяльності, по-перше, не заперечує наукового (об’єкт-предметного) методу до її полідисциплінарної розробки, хоча й указує на його редукційні фільтри та пояснювальні обмеження, по-друге, виявляє універсальний спосіб розширення компетентнісного горизонту впливу психології на особисте і суспільне життя та культурний розвиток громадян і всього людства. Комплексним інструментом вирішення останнього надзавдання став авторський циклічно-вчинковий підхід, що дав змогу змістовно деталізувати канонічну оргсхему розгортання вчинку В.</em><em>&nbsp;</em><em>А.&nbsp;Роменця у вигляді чотирьох тематизованих дослідницьких стратегем персонального мисле-<br>вчинення. Зокрема, на етапі ситуації сфера психології висвітлюється як взаємопроникнення різних раціогуманістичних знань і психологічної роботи будь-яких змісту та спрямування, самобутнього світогляду й антропоцентричного миследіяння і в підсумку всюдисущої форми конструювання соціального довкілля і способу життєздійснення людини, що пояснюється такими інноваційними епістемними продуктами, як схема миследіяльності, шестирівнева модель професійного методологування, парадигмально-дослідницька карта та ін. На етапі мотивації ця сфера має позбутися існуючої самоплинності й отримати чітку методологічну організацію, яка б згармонізувала психологічні дослідження, проєктні і методичні розробки, техніки і практики у єдиний ковітальний організм розвитку всієї психодуховно зорієнтованої миследіяльності, котра, зі свого боку, стимулювала б соціокультурне утвердження таких основних складових сферного психологування, як робота, мислекомунікація, рефлексивна діяльність, мислення, мислевчинення. Етап учинкової дії – це відповідальний для кожного і для всіх період закріплення в індивідуальній і масовій свідомості розуміння психології як уже сформованої й розвиненої сфери миследіяльності, що долає вузькі рамки суто природничо-наукового розгляду психодуховної дійсності й первинно цікавиться інтенціями, цілями і цінностями здійснення психологічної роботи у чотирьох вимірах (розвитку психологічного знання, чистого мислення, миследіяльності і використання психологічного інструментарію) та у п’яти базових видах (теоретичної, науково-проєктної, прикладної, емпіричної, психо-<br>культурної). Змістом післядіяльного етапу має стати безперервна і майже тотальна рефлексія індивідуального, колективного і суспільного мислевчинкового творення багатовидового світу психологічного практикування й відтак добування нових знань і компетентностей та збагачення досвіду психологічної роботи всіх, хто відносить себе до цієї сфери. Насамкінець, головно задля прикладного унаочнення обстоюваних ідей, концептів і методологем, здійснена детальна характеристика ситуаційної, мотиваційної, діяльної і післядіяльної складових освітнього узмістовлення новоствореної авторської програми із дисципліни «Психологія як сфера миследіяльності», що кілька років успішно реалізується при підготовці докторів філософії із психології.</em></p> A. Furman, O. Furman Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239951 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 КОНФЛІКТИ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ВІД БОРОТЬБИ З БУЛІНГОМ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОТИРІЧ РОЗВИТКУ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239982 <p><em>У статті розкрито соціально-психологічні особливості конфліктів у новій українській школі. На основі вивчення, систематизації наявних наукових визначень «конфлікту» та можливості їх використання в умовах нової української школи, запропоноване авторське його розуміння як </em><em>актуалізованих у свідомості та взаємодії учасників освітнього процесу протиріч, які змінюють систему ставлень і не дозволяють останнім співіснувати у незмінному вигляді, спонукають до трансформації суперечливих позицій, цілей, інтересів, установок тощо. Уточнено психологічний зміст понять: «конфліктна ситуація» як структурна одиниця, в якій представлені всі властивості конфлікту (часові та просторові границі визначаються проміжком часу, за який не відбувається якісних змін у перебігу конфлікту); «конфліктна діяльність» (трудова, спілкування, ігрова, самодіяльна), яка характеризується певними суперечностями мотивації особистості, способів і засобів її активності та предметно-результативних перетворень довкілля і самої себе. За результатами системного аналізу структурно-динамічних характеристик розроблена модель перебігу конфлікту в закладі освіти (школі), що передбачає суб’єктивність сприйняття людиною наявних об’єктивних протиріч, когнітивну активність людини, детерміновані конфліктом. Виявлені конструктивні сили, можливості діалектичних і каузальних конфліктів, які мають розв’язуватися у новій українській школі. За результатами емпіричного дослідження з використанням наявних у психологічній науці методологій, подана характеристика конфліктів у новій українській школі.</em></p> K. Mulika Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239982 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ТВОРЧОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239985 <p><em>Статтю присвячено аналізу проблеми психологічної готовності сучасного педагога до професійної діяльності в умовах Нової української школи. Автором проаналізовано психолого-педагогічні функції та особистісні якості педагога Нової Української школи, визначено систему критеріїв психологічної готовності до творчої професійно-педагогічної діяльності, до складу якої входять: духовно-соціальна спрямованість особистості, педагогічна потреба, мотиваційно-творча активність, інтерес до групової роботи, педагогічно-виховна компетентність, педагогічно-когнітивні здібності, креативність, конструктивна ініціатива, моральні ставлення до учнів, культура педагогічного спілкування, психологічна компетентність, гармонійність соціальних взаємостосунків, гармонійність поведінки, педагогічне самовладання, здатність до режисури навчальним процесом, ефективність рефлексивного керівництва.</em></p> <p><em>У статті представлено авторську двох-вимірну структуру психологічної готовності вчителя НУШ, яка має особистісний та професійний виміри, що містять відповідні компоненти. Кожний з цих компонентів має певне змістове наповнення (сукупність окремих якостей) і може мати різну ступінь сформованості. Цінним інноваційним внеском виступає авторська психодіагностична методика дослідження рівня психологічної готовності сучасного педагога до професійної діяльності в умовах Нової Української школи. Автором представлено результати емпіричного дослідження стану психологічної готовності сучасних вчителів НУШ до творчої професійної роботи.</em></p> N. Pavlyk Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239985 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ПСИХОГЕНЕТИЧНІ ТА ПСИХОПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПЕРЕХОДУ ОСОБИСТОСТІ ВІД ОБДАРОВАНОСТІ ЧЕРЕЗ СИСТЕМАТИЧНУ ПРАЦЮ ТА ПРОФЕСІЙНУ МАЙСТЕРНІСТЬ ДО ТАЛАНТУ І ГЕНІАЛЬНОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239987 <p><em>У статті висвітлюються психогенетичні та психопедагогічні засади переходу обдарованості до таланту і геніальності особистості, зокрема інтенсивна систематична праця та професійна майстерність, а також такі особливі явища творчої діяльності особистості, як імпресінг, ідея-фікс, ампліфікація, стратегізація і тактична диференціація цілеутворення, її результативне здійснення як справи життя, афектація успіху. Ці психогенетичні та психопедагогічні засади забезпечують включення людини у цивілізаційний процес розвитку людства та особистості як суб’єкту цього процесу.</em></p> V. Rybalka Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239987 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДПІДЛІТКОВОГО ВІКУ В СІМ’ЯХ З РІЗНИМ ВІДНОШЕННЯМ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239955 <p><em>Статтю присвячено аналізу відмінностей психосоціального функціонування дітей перепідліткового віку в сім’ях з різним відношенням до шкільних обов’язків. Сучасна шкільна освіта надає багато простору для творчості, вибору методів опанування програми, яка разом з цим, стає все більш вимогливою. Батькам учнів буває важко визначитись з мірою надання відповідальності за виконання домашніх завдань своїм дітям. Особливо це стосується дітей перепідліткового віку (9-12 років), яким начебто вже не треба допомагати та контролювати їх у шкільному процесі. Водночас з цим повна відстороненість дорослих може викликати тривогу з боку усіх учасників цієї складної діяльності.</em></p> <p><em>В результаті експериментального дослідження виявлено, що діти перепідліткового віку, батьки яких не вважають за доцільне втручатись у шкільний процес, показують низький рівень психосоціального розвитку. Такий результат може означати, що цим дітям бракує здатності виконувати повсякденну діяльність та вступати у відносини з людьми таким чином, щоб ці відносини задовольняли обидві сторони. Більшість учнів середніх класів з низьким рівнем психосоціального функціонування зазвичай мають проблеми інтерналізованого характеру. Тобто їм важко проявлятись і бути соціально активними. Тоді як екстерналізовані (зовнішні) симптоми порушення психосоціального розвитку не виражені в обох групах.</em></p> <p><em>Додаткове дослідження рівню тривоги виявило відмінність між групами по шкалах «сепараційна тривога», «соціальна фобія» та «шкільна фобія». В сім’ях, де батьки відсторонились від шкільного навчання своїх дітей, починаючи з середніх класів, рівень тривоги за цими шкалами вище. За шкалами «соматичні симптоми тривоги», «генералізований тривожний розлад» істотних відмінностей між вибірками немає – в обох групах показники за цими шкалами не перевищують прийнятний рівень. Отже можна вважати, що повне невтручання батьків у шкільний процес дітей, які навчаються в середніх класах, може сприйматись ними як брак батьківської уваги, що впливає на впевненість у підтримці в шкільній діяльності, яка все ж таки, займає велике місце у повсякденному житті дітей шкільного віку</em>.</p> K. Berezina, S. Kotenko, A. Malysheva Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239955 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ ЕКОПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239956 <p><em>У статті розглянуто основні принципи т</em><em>а методи здійснення психологічного супроводу розвитку молодшого школяра у процесі виховання його екологічної культури. Розкрито поняття екологічної свідомості та екологічної діяльності як складових екокультури. Описано ціннісні орієнтири розвитку екопсихологічної культури молодшого школяра. Зазначено, що одним з пріоритетних завдань психологічного супроводу на етапі розвитку екопсихологічної культури школяра є процес виявлення прищеплених йому цінностей та уявлень про природу та навколишнє середовище й відповідну поведінку і взаємодію з природою. Саме система цінностей визначає тип стосунків людини з природою. Розглянуто теоретичні аспекти основних та специфічних методів здійснення психологічного супроводу розвитку екопсихологічної культури молодшого школяра. Обґрунтовано їх зміст, значення, види та форми застосування. Встановлено, що для розвитку ефективності коректного ставлення школярів до довкілля, їм слід застосовувати різноманітні форми та методи екологічної освіти в урочний та позаурочний час, у класній та позакласній роботі. Саме у період молодшого шкільного віку у школярів починає швидко формуватися власний конативний, або поведінковий компонент екологічної свідомості. Тобто, виникає бажання самостійно вирощувати рослинні культури, доглядати за домашніми тваринами, створювати комфорт та затишок у побуті. Встановлено, що під час психологічного супроводу необхідно формувати екологічну відповідальність молодшого школяра не тільки в процесі навчання, а і в грі та пізнанні навколишнього середовища. Це є свого роду, психолого-педагогічним процесом, спрямованим на формування у дитини знань основ природокористування, отримання необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.</em></p> P. Beseda Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239956 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОСОБИСТОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239957 <p><em>У статті акцентується увага на проблемі призначення та проведення психофізіологічної експертизи особистості. Проаналізовано теоретичні підходи до стресостійкості як психологічної категорії та однієї із складових експертного дослідження. Розглянуто рівень стресостійкості особистості.</em><em> Аналізуються основні методи дослідження рівня стресостійкості та визначення професійної придатності. С</em><em>характеризовано вибірку, етапи дослідження та проаналізовано отримані результати вивчення стресостійкості у юнацькому віці. </em><em>Обговорюється необхідність психологічного супроводу щодо підвищення рівня стрестійкості особистості.</em></p> N. Goncharova Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239957 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ, ЯКІ ПЕРЕЖИВАЮТЬ КРИЗУ ФАХОВОЇ ГОТОВНОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239959 <p><em>Статтю присвячено проблемі особливостей професійної самоактуалізації студентів-психологів, які переживають кризу фахової готовності. Розглянуто визначення терміну самоактуалізація та професійна самоактуалізація у наукових працях вітчизняних, російських та зарубіжних вчених. Зокрема, визначено професійну самоактуалізацію як складний багаторівневий феномен, процес направленої активності на прогрес у власному професійному розвитку, що зумовлений розкриттям власного професійного потенціалу. Висвітлено три підходи до вивчення самоактуалізації у професійній сфері: суб’єктно-діяльнісний, де професійна діяльність є головним підґрунтям для самоактуалізації особистості, через складнощі та внутрішні суперечності; особистісно-розвиваючий, де професійна самоактуалізація приводить до результату глибинних внутрішніх змін і формує і професійної зрілості; акмеологічний, в якому професійна само актуалізація – це досягнення найвищого рівня професіоналізму, професійної та особистісної зрілості (“акме”). Проаналізовано поняття кризи фахової готовності та особливості проживання кризи студентами психологами. Зазначено, що рівень переживань кризи фахової готовності є найбільш інтенсивним серед інших нормативних криз фахового навчання. Висвітлено особливості розгортання кризи: суперечливість між усвідомленням початку професійної діяльності та водночас недостатньою готовністю. Визначено внутрішньо-особистісний конфлікт між мотиваціями навчання та професійною мотивацією. Розглянуто ряд особливостей професійної самоактуалізації студентів-психологів та їх взаємозв'язок з проживанням кризи фахової готовності.</em></p> M. Hutyrya, M. Kononova Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239959 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ Я В ЧАСОПРОСТОРОВОМУ ВИМІРІ У ЧАС ПАНДЕМІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239965 <p><em>Метою статті є теоретичне опрацювання та аналіз психотерапевтичних наративів сновидінь щодо глибинного розуміння концепції Я в інтрапсихічному та інтерперсональному вимірі у контексті часу та простору. В статті розглянуто різноманітні наукові підходи до трактування категорій часу та простору у контексті формування концепції&nbsp; Я (авторський підхід). Вимірювання простору через час пов’язане з психологічними закономірностями, які забезпечують особистості в процесі засвоєння досвіду подолання певної відстані протягом фіксованого проміжку часу. Уявлення людини про життя, які асоціативно в психотерапевтичному просторі виникають як фантазії або ж сновидіння про «дорогу, шлях, стежину, ниву, поле і т.п.» має також глибокі міфологічні архетипні коріння (трансгенераційні часові та просторові досвіди). Якісний опис сновидінь психотерапевтичних клієнтів у просторових та часових наративах трансгенераційних та індивідуальних досвідів (під час перебування у зоні самоізоляції в умовах пандемії) є пропозицією для психотерапевтичних рефлексій. Частиною цих уявлень завжди є динамічне оцінкове ставлення до себе, яке формується поступово й набуває звичного характеру концепції Я, що перебуває тут і зараз у соціальній, інформаційно-процесійній та мотиваційній сферах. </em></p> <p><em>Методом дослідження був якісний аналіз кейсів психо</em><em>-<br></em><em>терапевтичних випадків в час пандемії у клієнтів, які втратили близьких або ж знайомих. Результатом досліджень є створення динамічної моделі формування концепції Я в онтогенетичному ракурсі із задіянням різних часових та просторових зон імпліцитного та експліцитного досвідів з урахування соціальних впливів на неї тут і тепер у сферах: соціальній, інформаційно-процесійній та мотиваційній. Це дає розуміння площин психотерапевтичних інтервенцій з метою віднаходження зон ресурсу у час соціальних катастроф.</em></p> <p><em>Висновки підсумовують та узагальнюють нове розуміння та визначення концепції Я особистості. </em></p> H. Katolyk Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239965 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 КОНФЛІКТИ У СТУДЕНТСЬКИХ ГРУПАХ З РІЗНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ ЗА ОЗНАКАМИ СТАТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239971 <p><em>Стаття присвячена вивченню особливостей конфліктів у змішаних та одностатевих студентських групах. Теоретичною основою дослідження стало положення про структурні особливості міжособистісної взаємодії у середині групи, що включають підструктуру горизонтальних та вертикальних взаємин в інструментальній та експресивних сферах групової активності. Дослідження конфлікту в студентських групах ґрунтувалось на аналізі особливостей міжособистісних відносин між учасниками групи у визначених сферах. Для вивчення особливостей конфлікту у групах з різним статевим складом було розроблено анкету, яка надавала можливість визначити загальну оцінку конфліктності,&nbsp; конфліктність у вертикальних та горизонтальних підсистемах групової активності, а також в її інструментальній та експресивних сферах. У опитуванні взяло участь 188 студентів з 10 академічних груп вищого навчального закладу. З них шість були гомогенні за статевим складом та чотири гетерогенні. За результатами опитування встановлено, що статевий склад навчальних студентських груп більшої мірою пов’язано із емоційною складовою групової активності та горизонтальною підструктурою внутрішньогрупових взаємин. </em></p> <p><em>Визначені тенденції було підтверджено за допомогою методів математичної статистики (</em><em>t</em><em>-критерію Стьюдента). Отримані результати свідчать про те, що змішані за ознакою статі академічні групи у порівнянні із гомогенними є більш стійким до впливу конфліктогенних тригерів. Однак композиція академічної групи за статевими ознаками не може розглядатися чинником, що безпосередньо визначає конфліктність у сфері вирішення групою ділових завдань та впливає на взаємодію з викладачами, офіційними представниками деканату та студентського самоврядування.</em></p> O. Myroshnyk Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239971 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ДЕСТРУКЦІЙ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239974 <p><em>У статті проаналізовано теоретичні та емпіричні підходи до вивчення чинників деструкції емоційних станів у молодшому шкільному віці. Розкрито специфіку розладів психоемоційної сфери у дитячому віці та чинників її деструкції. Проаналізовані результати дослідження деструкції емоційних станів у молодших школярів із різним типом батьківського ставлення.</em></p> L. Peretiatko, M. Teslenko Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239974 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ЕМОЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ У РОМАНТИЧНИХ СТОСУНКАХ: РОЛЬ НЕСПРИЯТЛИВОГО ДИТЯЧОГО ДОСВІДУ ТА РАННІХ ДИСФУНКЦІНИХ СХЕМ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239976 <p><em>Емоційна залежність – це</em> <em>стійкі прояви емоційних потреб, які особа намагається задовольнити у близьких взаєминах, зокрема і в романтичних стосунках. Серед причин емоційної залежності часто називають несприятливий дитячий досвід (НДД). Втім також існують докази того, що багато психосоціальних проблем мають сильніший зв'язок не з НДД, а з ранніми дисфункційними схемами (РДС), сформованими в наслідок НДД. Таке походження емоційної залежності добре обґрунтовується теоретично, втім досліджень ролі НДД та РДС у проявах емоційної залежності не так багато. Відтак метою нашого дослідження стало з’ясування ролі РДС як посередника між НДД та емоційною залежністю у романтичних стосунках. </em></p> <p><em>У дослідженні крос-секційного дизайну взяли участь 128 осіб,&nbsp; які на даний час або у минулому перебували у романтичних стосунках (</em><em>M<sub>age</sub></em><em>=26; </em><em>SD</em><em>=9)</em><em>, більшість жінок (78%). Досліджувані заповнили опитувальники емоційної залежності; несприятливого дитячого досвіду (</em><em>ACE</em><em>) та опитувальник схем Янга. Роль РДС як посередника між НДД та емоційною залежністю з’ясовувалася за допомогою аналітичної стратегії Барона та Кенні (</em>Baron &amp; Kenny, 1986)<em>, використовуючи процедуру ієрархічного регресійного аналізу.</em></p> <p><em>Виявлено, що пережиті у дитинстві несприятливі події чи їхня кількість не передбачають, натомість такі ранні дисфункційні схеми як покинення, недовіра та некомпетентність передбачають емоційну залежність (</em><em>R</em><em><sup>2</sup></em><em>=0,44</em><em>). Пережитий досвід емоційного занедбання до певної міри визначає схему недовіри/скривдження (</em><em>R</em><em><sup>2</sup></em><em>=0,16</em><em>).</em><em>&nbsp;&nbsp;&nbsp; </em></p> <p><em>Отримані результати дискутуються в контексті попередніх, обмежень даного та перспектив наступних досліджень.</em></p> A. Shyroka, I. Brukh Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239976 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОТИВІВ СПІЛКУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ЕМОЦІЙНОГО ЗАХОПЛЕННЯ СПІЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239979 <p><em>У статті п</em><em>редставлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічних особливостей мотивації спілкування у дошкільників, які мають різний ступінь емоційного захоплення спільною діяльністю. У результаті теоретичного аналізу було виявлено, що найпоширенішою причиною вибору дітьми партнера спілкування є привабливість іншої людини як особистості за моральними, діловим або фізичними якостями, прояв до цієї людини симпатії, любові, тобто емоційного ставлення. Водночас було підтверджено потребу у більш детальному практичному вивченні проблеми. адже недостатньо вирішеним залишається питання мотивації спілкування у дошкільному віці, зокрема, вплив ступеня емоційного захоплення спільною діяльністю на цей процес.</em></p> <p><em>Дані емпіричного дослідження особливостей мотивів спілкування дітей дошкільного віку з різним ступенем емоційного захоплення спільною діяльністю засвідчили, що чим вищим є ступінь емоційного захоплення дошкільниками спільною діяльністю, тим вищий ступінь розвитку мотивів спілкування їм притаманний. В якості основних показників міжособистісних стосунків були використані такі параметри, як суб’єктивна значущість однолітка для дитини, яка проявляється у загальному інтересі до інших; спрямованість на однолітка, тобто здатність поступитись, допомогти; здатність до співчуття і співпереживання, а також вибір дитини (надати чи ні допомогу своєму однолітку), ступінь емоційного захоплення діяльністю і знак її вираженості (позитивний чи негативний); х</em><em>арактер поведінки дитини, її емоційний прояв, мовні висловлювання.</em></p> <p><em>Було доведено, що ступінь емоційного захоплення дошкільників спільною діяльністю здебільшого співвідноситься з рівнем розвитку у них здатності поступитись та прагнення допомогти. Отже, мотиви спілкування дошкільника з іншими дітьми відрізняють в залежності від ступеня його емоційного захоплення спільною діяльністю</em>, <em>адже нами було виявлено, що чим вищий у дошкільників ступінь емоційного захоплення діяльністю, тим вищий у них рівень розвитку здатності поступитись та прагнення допомогти.</em></p> N. Yudina Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239979 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ТА УЯВА В СТРУКТУРІ КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239980 <p><em>Дана стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми психологічних особливостей розвитку творчого мислення дітей молодшого шкільного віку. Характеризується мислення як пізнавальний процес. Розкривається сутність поняття «творче мислення» та аналізуються його критерії. Обґрунтовуються особливості формування творчого мислення в учнів початкових класів та аналізуються прийоми його розвитку. Аналізуються основні методи дослідження психологічних особливостей розвитку творчого мислення молодших школярів. Схарактеризовано вибірку, етапи дослідження та проаналізовано отримані результати вивчення психологічних особливостей розвитку творчого мислення учнів початкової школи. </em></p> T. Yanovska Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239980 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300 ГЕНЕТИКА ФОБІЧНИХ РОЗЛАДІВ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239990 <p><em>На цей час на основі загальногеномного сканування кількома авторами виявлено зчеплення фобічних розладів із певними регіонами хромосом – 3</em><em>q</em><em>26 (агорафобія), 14</em><em>q</em><em>13 (специфічні фобії), 16</em><em>q</em><em>21 (соціальні фобії), 16</em><em>q</em><em>22 (соціальні фобії) та 4</em><em>q</em><em>31-</em><em>q</em><em>34 (фобічні розлади). Нами пропонуються 19 генів, які локалізовані в цих регіонах і експресуються в головному мозкові, внаслідок чого можуть досліджуватися як кандидатні гени фобічних розладів: </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/PRKCIID41857ch3q26.html"><em>PRKCI</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_CLDN11.html"><em>CLDN</em><em>11</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_EIF5A2.html"><em>EIF</em><em>5</em><em>A</em><em>2</em></a><em>,</em> <a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_TNIK.html"><em>TNIK</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_CLCN3.html"><em>CLCN</em><em>3</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_CPE.html"><em>CPE</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_GLRB.html"><em>GLRB</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_GRIA2.html"><em>GRIA</em><em>2</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_NEK1.html"><em>NEK</em><em>1</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_NPY2R.html"><em>NPY</em><em>2</em><em>R</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_NPY5R.html"><em>NPY</em><em>5</em><em>R</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_RAPGEF2.html"><em>RAPGEF</em><em>2</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_TRIM2.html"><em>TRIM</em><em>2</em></a><em>,</em> <em>SMAD</em><em>1, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_ADGRG1.html"><em>ADGRG</em><em>1</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_BEAN1.html"><em>BEAN</em><em>1</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_CDH8.html"><em>CDH</em><em>8</em></a><em>, </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_DOK4.html"><em>DOK</em><em>4</em></a><em> і </em><a href="http://atlasgeneticsoncology.org/Genes/GC_KATNB1.html"><em>KATNB</em><em>1</em></a><em>.</em></p> <p><em>Різні джерела пропонують 26 ймовірних кандидатних генів фобічних розладів. Фінський генетик </em><em>J</em><em>. </em><em>Donner</em><em> на основі мета-аналізу дослідив 8 найбільш ймовірних серед них і підтвердив статистичну достовірність лише для 4-ьох генів: ALAD, CDH2, EPB41L4A і GAD1. Перші три гени причетні до соціальних фобій, а четвертий – до всього кластера фобічних розладів.</em></p> <p><em>Фобії є гетерогенними та мультифакторними захворюваннями. Для розуміння біологічних механізмів таких розладів, з метою створення ефективних методів їх профілактики та лікування, необхідні подальші інтенсивні молекулярно-генетичні дослідження цих розладів на достатньо великих вибірках за умови повторення результатів іншими авторами.</em></p> V Pomohaibo, O. Berezan, A. Petrushov Авторське право (c) 2021 http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/239990 Tue, 14 Sep 2021 00:00:00 +0300