Психологія і особистість http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/ <p><strong>ЗАСНОВНИКИ:</strong> Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України</p> <p><strong>РІК ЗАСНУВАННЯ:</strong> 2011</p> <p><strong>ПРОБЛЕМАТИКА:</strong> актуальні теоретичні та методологічні проблеми психології особистості; експериментальні та прикладні дослідження у галузі психології особистості; психодіагностика особистості; клініко-біологічні аспекти особистісних розладів; особистісно орієнтований підхід у практичній психології; акмеологічна культура особистості як суб’єкта праці та спілкування.</p> <p><strong>ISSN (Print)</strong> 2226-4078</p> <p><strong>ISSN (Online)</strong> 2410-3527</p> <p><strong>СВІДОЦТВО ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ:</strong> КВ №23463-13303ПР від 2.07.2018 р.</p> <p><strong>ФАХОВА РЕЄСТРАЦІЯ У ДАК УКРАЇНИ:</strong> Наказ Міністерства освіти і науки України № 455 від 15.04.2014 р.</p> <p><strong>ДАТА ВКЛЮЧЕННЯ (ВНЕСЕННЯ ЗМІН), КАТЕГОРІЯ</strong> Наказ від 17.03.2020 № 409 Категорія «Б» </p> <p><strong>ГАЛУЗЬ НАУКИ:</strong> Психологічні спеціальності – 053</p> <p><strong>ПЕРІОДИЧНІСТЬ:</strong> двічі на рік</p> <p><strong>МОВА ВИДАННЯ:</strong> українська, англійська, польська, німецька</p> <p><em>Видання індексується в Google Scholar, Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory, Research Bible, Open Academic Journals Index (OAJI), OpenAIRE</em></p> Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University uk-UA Психологія і особистість 2226-4078 КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265487 <p><em>Стаття присвячена аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження копінг-стратегій студентів та зв</em><em>'язку копінгів зі збереженням продуктивності праці і високої функціональності в умовах стресової ситуації (у співвіднесенні з результатами діагностики прокрастинації студентів). Представлено теоретичний аналіз специфіки ефективності копінг-стратегій. В емпіричному дослідженні брали участь 66 студентів 2-4 курсів. Діагностика напруженості копінгів здійснювалася за допомогою «Копінг-тесту Лазаруса», діагностика рівня прокрастинації – за «Шкалою загальної прокрастинації Tuckman (адаптації Т.&nbsp;Л.&nbsp;Крюкової)». Проаналізовано результати емпіричного досліджен</em><em>-<br></em><em>ня копінгів студентів. Виявлено, що найбільш вираженими стратегіями поведінки, до яких звертаються студенти, є планування (57,5%) та позитивна переоцінка (56,6%); однаково вираженими є пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності та самоконтроль (31,8%); рідше зустрічаються дистанціювання, уникнення та конфронтаційний копінг. Проаналізовано вираженість та домінування копінг-стратегій у групах респондентів із різним рівним прокрастинації. За результатами, найбільш розвиненими стратегіями поведінки у студентів із низьким рівнем прокрастинації є позитивна переоцінка та планування (останнє частіше представле</em><em>-<br></em><em>не домінуючою стратегією). Серед групи із середнім рівнем прокрастинації ці два копінги також яскраво виражені, рівною мірою. Проте, спостерігається недостатня напруженість інших, активних стратегій поведінки. Серед осіб із високим рівнем прокрастинації статистичного переважання того чи іншого копінгу не зафіксовано, широко спостерігаємо вираженість лише однієї чи двох стратегій, або слабку напруженість усіх представлених копінгів. Проаналізувавши домінуючі копінги у осіб із низьким рівнем прокрастинації, було сформульовано гіпотезу про можливу обернену кореляцію вираженості копінгу позитивної переоцінки та рівня прокрастинації, перевірка здійснювалася методами математичної обробки даних (кореляційний аналіз за критерієм </em><em>Сп</em><em>i</em><em>рмена). Значимих кореляційних зв’язків виявлено не було, відтак гіпотеза не підтвердилася. Результати емпіричних досліджень можуть бути використаними як для розробки рекомендацій, розвивально-корекційної та просвітницької діяльності, спрямованої на профілактику зниження продуктивності та ефективної діяльності, так і для висвітлення недостатньо дослідженої теми зв’язків копінг-стратегій із явищем прокрастинації.</em></p> S. Kuzikova T. Shcherbak Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 85 97 10.33989/2226-4078.2022.2.265487 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОЇ РОБОТИ ІЗ СІМ’ЯМИ ХІМІЧНО УЗАЛЕЖНЕНИХ ПАЦІЄНТІВ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265488 <p><em>У статті схарактеризовано типи конфігурацій стосунків в сім’ях хімічно узалежнених; описані внутрішні конфлікти особистості залежного; виділена роль сорому у формуванні узалежнення. Представлено теоретичні засади розуміння сутності конфігурацій сімейних стосунків, та їх специфіки в сім’ях із наркозалежними. </em></p> <p><em>Представлено, що найбільш типовими для сімей із наркозалежними є симбіотично-конфліктний та конфліктний типи конфігурацій сімейних стосунків, що дають учасникам інтеракції реалізувати залежний тип прив’язаності. </em></p> <p><em>Висвітлені деякі практичні психотерапевтичні прийоми у робі із залежними пацієнтами. Зокрема, наведені відмінності в здійсненні психотерапії сімей наркозалежних при переважанні симбіотично-конфліктного (зменшення емоційної залежності) чи конфліктного (пошук інших шляхів комунікації) типів конфігурацій.</em></p> <p><em>Описано роль сорому в роботі з наркозалежними, диференційовано конструктивний та не конструктивний варіанти впливу сорому на процес подолання надмірного вживання.</em></p> <p><em>На основі опису переважаючих типів внутрішньоособистісних конфліктів у наркозалежних представлено відповідні стратегії психотерапевтичної роботи з ними. </em></p> K. Sedykh V. Lavrinenko Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 98 114 10.33989/2226-4078.2022.2.265488 ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265489 <p><em>У статті розкривається питання </em><em>копінг-поведінки як форми поведінки, що відображає готовність індивіда вирішувати життєві проблеми. Що особливо актуально в часи випробувань від військових загроз в країні. Це поведінка, спрямована на пристосування до обставин і передбачає сформоване уміння використовувати певні засоби для подолання емоційного стресу. При виборі активних дій підвищується вірогідність усунення дії стресорів на особу. </em><em>Обґрунтовано вибір методичного арсеналу дослідження. Для дослідження </em><em>особливостей копінг-стратегій у чоловіків і жінок з різною мотивацією до успіху</em> <em>ми використовували комплексну методику, яка включала наступні опитувальники, а саме: «Методика </em><em>діагностики копінг-поведінки в стресових ситуаціях»</em><em>,</em><em> «Мотивація до успіху» (за Т.</em><em>&nbsp;</em><em>Елерс), копінг-тест Р.</em><em>&nbsp;</em><em>Лазаруса. </em><em>З’ясовано, що мотиваційна спрямованість особистості визначає особливості копінг-стратегій в кризових ситуаціях. </em><em>Разом із тим, було виявлено, що статеві відмінності не мають значного прояву в особливостях копінг-стратегій досліджуваних з різною мотиваційною спрямованістю.</em></p> N. Myshko T. Titova M. Teslenko N. Udina Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 115 127 10.33989/2226-4078.2022.2.265489 СФОРМОВАНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОСТОРУ Й ОСОБИСТІСНИХ МЕЖ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265491 <p><em>У статті представлено результати дослідження психологічного простору студентів, зокрема вивчено рівні суверенності особистісного простору за параметрами тіла, території, речей, звичок, соціальних зв’язків та цінностей, а також ознаки психологічних меж: характеристики їх функцій і товщину. З’ясовано, що суверенність цінностей виступає найбільш сформованою у студентів, також на високому рівні перебуває суверенність речей, а найменш сформованою є суверенність тіла, що може свідчити про тілесну депривацію чи, щонайменше, тенденцію до неї.</em></p> <p><em>Досліджено психологічне благополуччя студентів. Виявлено, що для більшості опитуваних його параметри характеризуються середнім рівнем, водночас встановлено, що загальний показник психологічного благополуччя низький у 2/3 опитуваних.</em></p> <p><em>Встановлено наявність прямих та зворотних зв’язків між параметрами психологічного благополуччя й характеристиками особистісних меж та простору студентів. З’ясовано, що показники суверенності психологічного простору з характеристиками благополуччя взаємопов’язані лише прямо, тобто сформована суверенність виступає умовою відчуття благополуччя, а депривованість простору – фактором неблагополуччя. Ознаки психологічних меж також переважно позитивно пов’язані з параметрами благополуччя. Зворотний зв'язок встановлено між невпускною та стримуючою функціями межі й позитивними стосунками з оточуючими.</em></p> O. Volynchuk Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 128 138 10.33989/2226-4078.2022.2.265491 ПРОФЕСІЙНА САМОІДЕНТИЧНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265493 <p><em>У статті проаналізовано теоретичні та емпіричні підходи до вивчення психологічних передумов розвитку професійної самоідентичності. Теоретично досліджені особливості розвитку мотиваційної сфери майбутніх психологів як ключового компоненту професійної самоідентичності, психолого-педагогічні умови її становлення; засади вивчення самоідентичності у психологів. </em></p> <p><em>Методологічно обґрунтуванні</em><em> методичні засади та методики діагностики дослідження особливостей професійної само-<br>ідентичності майбутніх психологів та її чинників. Проаналізовані результати емпіричного дослідження, які характеризують особли-<br>вості професійної самоідентичності студентів-психологів на різних навчальних етапах професійного опанування </em></p> L. Peretiatko M. Teslenko Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 139 152 10.33989/2226-4078.2022.2.265493 СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПСИХОЛОГА http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265494 <p><em>Стаття присвячена теоретичному та практичному аналізу вивчення особливостей формування соціального інтелекту у психологів. Аналізується визначення сутності поняття «соціального інтелекту» в психології. Вивчається проблема визначення вимог до психолога-професіонала, аналізуються особливості професійної діяльності фахівця та обґрунтовується соціальний інтелект в структурі професійно-важливих якостей психолога. Аналізуються основні методи дослідження особливостей формування соціального інтелекту у психолога: соціально-психологічної адаптації, комуніка-<br>тивних та організаторських схильностей, оцінка рівня комуні-<br>кабельності. Схарактеризовано вибірку, етапи дослідження та проаналізовано отримані результати вивчення особливостей формування соціального інтелекту у психологів.</em></p> T. Yanovska Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 153 168 10.33989/2226-4078.2022.2.265494 ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ЕМПАТІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПСИХОЛОГА З КЛІЄНТОМ: ЦИКЛІЧНО-ВЧИНКОВИЙ ПІДХІД http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265484 <p><em>Міждисциплінарне дослідження присвячене висвітленню авторської концепції учинково цілісної, розвитково збагаченої й діалогічно спрямованої емпатійної взаємодії психолога із клієнтами різних віку, статі, ментального досвіду, соціального статусу і психічної організації індивідуального Я. Пропонована концепція створена, з одного боку, шляхом рефлексивної реконструкції змісту відомої в Україні та за її межами психологічної теорії емпатії (Л.</em><em>&nbsp;</em><em>П.&nbsp;Журавльова, 2007), коли досягається почергове, сценарно опрацьоване й учинково зреалізоване, взаємодоповнення розвиткового функціонування різних видів, рівнів та етапів емпатійного процесу, ресурсів, каналів і засобів емпатійних ставлень-стосунків та індивідуально-психологічних особливостей емпатійності кожного учасника діалогічного контактування у системі «психолог – клієнт», з іншого – завдяки задіянню новітньої методологічної оптики постнекласичної раціональності, а саме авторського циклічно-вчинкового підходу із його базовими принципами (циклічності, синергійності, вчинковості, метасистемності), низкою закономірностей і нормативів пізнавальної миследіяльності. Причому універсальним інструментом утілення у життя дослідницької свідомості, котрий узасаднює епістемологічне осереддя обстоюваної тут концепції, є &nbsp;м и с л е с х е м а, побудована за принципом кватерності в контексті широких мислезасобових можливостей інноваційної сфери професійного методологування (А.В. Фурман, 2005, 2016). За вихідну ідею в даному разі слугувало аксіоматичне твердження, що процесний цикл актуального перебігу емпатії становить з боку особистості окреме самобутнє вчинення. Зважаючи на мету, завдання і предметне поле цього дослідження, доведено, що: по-перше, найефективнішою технологією співдіяльнісного психодуховного наповнення міжособистих стосунків є модульно-розвивальна взаємодія, яка спочатку підлягає рефлексивно-вчинковому сценаруванню, а потім повноцінному екзистенційному здійсненню; по-друге, етапи розгортання персоніфікованої емпатійної взаємодії не тільки можна обґрунтувати на основі домінуючих процесів (афективного, когнітивного, конативного), а й більш методологічно виправдано на засадах логіко-канонічної структури вчинку (ситуація, мотивація, дія, післядія); по-третє, емпатійний діалогічний цикл найкраще свідомісно організується практичним психологом у роботі з клієнтом як четвірно періодизований і покроково (процедурно) деталізований учинок особистісної емпатійності, який охоплює почергове домінування натуральної, афективно-когнітивної, конативно-діяльної і рефлексивної видів емпатії; по-четверте, практичне використання психологом учинково-рефлексивної мислесхеми сценарування підтвердило емпіричну ефективність у його індивідуальній роботі зі здобувачами середньої і вищої освіти, зокрема й із тими, хто має особливі потреби, або вирізняється проблемною поведінкою.</em></p> A. Furman Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 9 40 10.33989/2226-4078.2022.2.265484 ПСИХІЧНЕ ОРКЕСТРУЄ ІНФОРМАЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ МОЗКУ: ВІД ФІЗИЧНОГО ІСНУВАННЯ ДО ПСИХІЧНО ЗДІЙСНЮВАНОГО БУТТЯ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265485 <p><em>Стаття присвячена питанню функціональної специфіки психічного (психіки, суб’єктивного) під час інформаційної активності нейронних мереж мозку. Розуміння такої специфіки психічного фундується на усвідомленні нездатності фізичних законів підтримувати біологічну та/або соціальну доцільність інформаційної активності мозку, яку він реально здійснює. Показано також, що таке уявлення про </em>психічне<em>, враховуючи ті особливості, які виявляються тут завдяки його функціональному, та, звідси, каузальному (причинному) включенню у переробку інформації в мозку, має змінити концептуальні засади психології та зробити більш зрозумілими її практичні застосування.</em></p> <p><em>Виявлено, що ключовим аспектом дії психічного є фактор здатності живих істот оцінювати будь-що суб’єктивно, тобто якісно (не кількісно, як комп’ютер). Тому, суб’єктивна оцінка інтерпретується як оператор переробки інформації у мозку, що забезпечує інтеграцію інформації заради створення біологічно/соціально доцільних психічних моделей майбутніх відносин живої істоти з оточуючою реальністю. Ці, психічно діючі моделі майбутнього (цілі, плани, уявлення, психічні образи) «оркеструють» (управляють, детермінують, «диригують») моторні акти живої істоти на основі інтегрованого суб’єктивними оцінками минулого досвіду, аби змінювати «світ на краще»</em><a href="#_ftn1" name="_ftnref1"><em><strong>[1]</strong></em></a><em>. Виявлено також функціональна специфіка саме людської психіки, для чого вводяться два нових терміна, а саме, моно-ціннісна психіка, та мультиціннісна психіка. Це дає змогу описати «механізм» людської свободи, що розгортається, «всупереч» класичним фізичним уявленням, на тлі фізичних законів та через активність мозку. Введені поняття дозволяють характеризувати психічно активну людину як живу істоту, що найбільш ефективно демонструє причинність-зсередини-себе як фактор протистояння ентропії за допомогою інформації.</em></p> <p>&nbsp;</p> <p><a href="#_ftnref1" name="_ftn1">[1]</a> Сенс словосполучення «на краще» у цьому контексті є дещо двозначним та трохи іронічним. Адже що є добрим для буття однієї живої істоти не завжди є добрим для іншої. Тож ці іронія та розуміння егоцентризму та упередженості цього «на краще» зустрінеться ще не раз у подальшому тексті.</p> O. Soloviov O. Litvinova Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 41 84 10.33989/2226-4078.2022.2.265485 ЧИННИКИ ПРОЯВУ КІБЕРБУЛІНГУ В ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265500 <p><em>Стаття містить аналіз результатів теоретичного аналізу специфіки чинників кібербулінгу в підлітковому середовищі та його наслідків для психологічного благополуччя представників цього віку. Визначено теоретичні рамки розуміння поняття кібербулінгу, поєднання тенденції агресивно поведінки та специфіки віртуального середовища у даному феномені. Проаналізовано результати досліджень, що відображають зв’язки кібербулінгу з негативними явищами емоційної сфери, схильністю до суїцидальної поведінки, попередніми установками на агресію, поведінковими порушеннями та соматичними феноменами. Виявлені закономірності віку, статі та наявності досвіду участі в ситуаціях булінгу як чинників кібербулінгу для підлітків.</em></p> I. Titov V. Lavrinenko Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 211 224 10.33989/2226-4078.2022.2.265500 ФЕНОМЕНОЛОГІЯ І ТИПОЛОГІЯ БІОГЕННОЇ ДЕПРИВАЦІЇ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265501 <p><em>У статті розглянуто результати аналізу проблеми депривації як поліфакторного психологічного явища, що має значний негативний вплив на особистісний розвиток дитини.</em></p> <p><em>Визначено природу депривації в залежності від тих факторів і чинників, які її породжують, а саме – біогенну, соціогенну та психогенну.</em></p> <p><em>Розкрито феноменологію біогенної депривації, охарактеризовано її особливості та наслідки для психосоціального розвитку дитини.</em></p> <p><em>Встановлено, що за наявності певних порушень органічної природи завжди існує провідна й супутні їй типи депривації. Відповідно, кожне порушення в своїй основі зумовлює певну провідну депривацію, що дозволяє вивести певну типологію біогенної депривації.</em></p> <p><em>Визначено, що при порушеннях зору виникає зорова депривація, при порушеннях слуху – слухова, при порушеннях інтелектуального розвитку (розумовій відсталості) – психічна, при порушеннях когнітивного розвитку (затримці психічного розвитку) – когнітивна, при порушеннях мовлення – мовленнєва (комунікативна), при порушеннях опорно-рухового апарату – рухова, при розладах аутистичного спектру – депривація ідентичності (соціальна).</em></p> <p><em>Встановлено, що усі типи депривації мають деякі загальні прояви, а саме: підвищену тривожність, зниження життєвої активності, часті зміни настрою, невмотивовану агресію тощо.</em></p> V. Kobylchenko I. Omelchenko Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 225 241 10.33989/2226-4078.2022.2.265501 ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ СЕРІЙНОГО ВБИВЦІ В ІНТРАСУБ’ЄКТИВНОМУ СПРИЙНЯТТІ ПЕРЕСІЧНОГО ГРОМАДЯНИНА http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265502 <p><em>Актуальність цього питання у суспільстві дедалі зростає, бо наростає ситуація війни, насилля, сексуальних перверзій з усіма неймовірно жахливими наслідками, починаючи від дитячих гвалтувань і завершуючи загальним наростанням агресії у масштабах цілого цивілізованого світу. Ми перебуваємо у стані тривалого військового втручання на фоні ще більш тривалої пандемії із постійно зростаючими загрозами соціальної нестабільності та екзистенційної особистісної та соціальної кризи. Усі ці чинники підвищують загальний стан соціальної агресії, яка у свою чергу може стимулю-<br>вати і стимулює (як показують останні події у Бучі та інших місцях військових дій) осіб, які знаходяться на межі проявів патологічної агресії до активних дій. Тому вибрана тема нашого дослідження, а саме «Психологічний портрет серійного вбивці в інтрасуб’єктивному сприйнятті пересічного громадянина<strong>» </strong>може виявити нові аспекти цієї проблеми.</em></p> H. Katolyk J. Binnebesel Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 242 254 10.33989/2226-4078.2022.2.265502 ГЕНЕТИКА ЕПІЛЕПСІЇ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265503 <p><em>Епілепсія – це група хворобливих станів, спричинених порушеннями функцій головного мозку, які характеризуються стійкою схильністю до епілептичних нападів, а також нейробіологічними, когнітивними, психологічними і соціальними наслідками. Нині загальна поширеність епілепсії серед населення світу становить 0,88% і варіює в межах від 0,64% в розвинених країнах до 1,00% у решті країн. Поширеність епілепсії серед чоловіків дещо вища, ніж серед жінок, а успадковуваність варіює в межах 25-70%. За сучасною класифікацією епілепсія включає чотири основні форми: фокальна епілепсія, генералізована епілепсія, комбінована фокальна та генералізована епілепсія та невизначена епілепсія. Найпоширенішою формою епілепсії є фокальна епілепсія, яка складає 60% усіх епілепсій. Нині описано 14 генів, пов’язаних із розвитком епілепсії, функції яких порушені наявністю однонуклеотидних поліморфізмів (ОНПів). Ці ОНПи можуть бути розташовані не лише в кодуючих ділянках генів (екзонах) чи регулюючих ділянках (наприклад, промоторі), а й в їхніх некодуючих ділянках (інтронах), а також у міжгенних ділянках ДНК недалеко від конкретного гена. Подальші дослідження генетики епілепсії мають бути спрямовані на розробку нових аналітичних підходів, які допоможуть розкрити невідомі молекулярно-генетичні механізми цієї групи розладів. Прогрес у генетиці епілепсії матиме позитивний вплив на клінічну практику.</em></p> V. Pomohaibo O. Berezan A. Petrushov Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 255 266 10.33989/2226-4078.2022.2.265503 МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ КАР’ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У КОНТЕКСТІ ЇХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265495 <p><em>кар’єрних орієнтацій майбутніх психологів у контексті їх професійного самовизначення та самореалізації. Розглядаються вимоги сучасного суспільства до фахівців у галузі соціономічних професій та роль формування кар’єрних орієнтацій з урахуванням специфіки фахової трудової діяльності у цій сфері. Аналізуються поняття професійної кар’єри, її структура та місце кар’єрних орієнтацій у ній. У статті представлено також результати емпіричного дослідження мотивації досягнення успіху студентської молоді як однієї із суттєвих передумов розвитку кар’єрних орієнтацій майбутніх фахівців. Розглядаються результати дослідження специфіки різних типів кар’єрних орієнтацій студентів-психологів за методикою Е.&nbsp;Шейна з урахуванням особливостей їх мотивації досягнення успіху. Особлива увага приділяється дослідженню причин обрання молоддю конкретного типу кар’єри та можливих труднощів і перешкод на цьому шляху. Окреслюються методичні засоби розвитку складових кар’єрних орієнтацій студентської молоді через підвищення мотивації досягнення успіху передусім у ході організації навчально-виховного процесу у вищій школі. Аналізуються можливості застосування системи як традиційних, так і інноваційних методичних засобів розвитку можливостей студентської молоді до самопізнання та усвідомлення специфіки майбутньої професії і, внаслідок цього, до проектування подальшої професійної кар’єри та успішної її реалізації.</em></p> Y. Kaliuzhna O. Kravchenko Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 169 185 10.33989/2226-4078.2022.2.265495 ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ БУЛІНГУ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265497 <p><em>У статті висвітлено питання булінгу в закладі освіти. Розкрито відмінність булінгу від сварки чи конфлікту. Аналізуються основні прояви булінгу в підлітковому віці такі, як глузування, </em><em>стусани, побиття, штовхання, кібербулінг</em><em> тощо. Розкриваються основні причини виникнення булінгу в закладі освіти. Проаналізовано психологічні наслідки булінгу для усіх учасників булінгу. Це і </em><em>фізичні ушкодження, страхи, прояви гніву, занижена самооцінка, відчуття власної неповноцінності, беззахисності, втрата поваги до себе, несформованість суспільних цінностей, схильність до самотності</em><em>,</em><em> девіантна поведінка</em><em>,</em><em> формування деструктивних, асоціальних рис особистості</em><em>, погіршення </em><em>успішності</em><em> у </em><em>навчанні</em><em>, тощо. Наводиться дослідження прояву різних стилів реагування у конфліктній ситуації у підлітків. </em><em>Визначено, що підліткам характерно використання усіх п’яти стилів реагування у конфлікті. Але для досліджуваної вибірки характерним є переважання таких стилів реагування у конфліктних ситуаціях, як Суперництво та Уникнення. Що говорить про бажання або задовільнити свої інтереси, не зважаючи на потреби і бажання інших. Або ухилення від конфлікту і небажання докладати зусилля для реалізації своїх інтересів. Найменш розвинений стиль співпраці в конфліктній ситуації, що свідчить про недостатні навички взаємного задоволення потреб учасників конфліктної взаємодії.</em></p> K. Sedykh N. Myshko Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 186 198 10.33989/2226-4078.2022.2.265497 МОТИВАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ КАРНОГО РОЗШУКУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/265498 <p><em>У статті п</em><em>редставлено результати теоретичного та експериментального дослідження психологічних особливостей мотиваційної готовності працівників карного розшуку до професійної діяльності.</em> <em>Дана проблема була актуалізована тим, що у нинішніх умовах у багатьох регіонах країни суттєво зросло навантаження на співробітників органів внутрішніх справ, зокрема, і працівників карного розшуку.</em></p> <p><em>У результаті теоретичного аналізу було виявлено, що складність діяльності працівників карного розшуку диктує високі вимоги до професійної підготовленості кожного працівника. Слідча діяльність вимагає від співробітника органів внутрішніх справ відповідної професійної підготовки і чіткого усвідомлення головних цінностей професії. Мотивація професійної діяльності виступає тут важливою складовою частиною у становленні молодого фахівця. Формування мотиваційної готовності можливе за умови певної соціальної гарантії працівникові з боку системи органів внутрішніх справ та активізації процесу поєднання теорії і практики у період оволодіння професією.</em></p> <p><em>Дані експериментального дослідження мотиваційної готовності працівників карного розшуку до професійної діяльності засвідчили перевагу екстремальних видів діяльності серед професійних схильностей. Саме до таких належать професії, пов’язані з охоронною і оперативно-розшуковою діяльністю, оскільки у діяльності працівників правоохоронних органів можливі різні ситуації службового характеру.</em> <em>Вагомими є і схильності до дослідницької діяльності. В ієрархії мотивів вибору професії оперативними співробітниками сектору карного розшуку МВС домінують ті мотиви, які є значущими для здійснення обраної професійної діяльності, а саме внутрішні індивідуально значущі мотиви та зовнішні позитивні мотиви. Це доводить, що </em><em>правоохоронці спрямовані на професію і прагнуть ефективно працювати над її опануванням і надалі, оскільки вважають обрану професію своїм покликанням і бажають творчо в ній розкритись та проявити себе.</em></p> <p><em>Ставлення досліджуваних до трудової діяльності є загалом позитивним. Крім того, вдалося довести, що досліджувані з розвиненими внутрішніми індивідуально значущими мотивами вибору професії мають вищий рівень готовності до опанування професією слідчого.</em></p> N. Yudina Авторське право (c) 2022 2022-10-06 2022-10-06 2 199 210 10.33989/2226-4078.2022.2.265498