Психологія і особистість http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/ <p><strong>ЗАСНОВНИКИ:</strong> Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України</p> <p><strong>РІК ЗАСНУВАННЯ:</strong> 2011</p> <p><strong>ПРОБЛЕМАТИКА:</strong> актуальні теоретичні та методологічні проблеми психології особистості; експериментальні та прикладні дослідження у галузі психології особистості; психодіагностика особистості; клініко-біологічні аспекти особистісних розладів; особистісно орієнтований підхід у практичній психології; акмеологічна культура особистості як суб’єкта праці та спілкування.</p> <p><strong>ISSN (Print)</strong> 2226-4078</p> <p><strong>ISSN (Online)</strong> 2410-3527</p> <p><strong>СВІДОЦТВО ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ:</strong> КВ №23463-13303ПР від 2.07.2018 р.</p> <p><strong>ФАХОВА РЕЄСТРАЦІЯ У ДАК УКРАЇНИ:</strong> Наказ Міністерства освіти і науки України № 455 від 15.04.2014 р.</p> <p><strong>ДАТА ВКЛЮЧЕННЯ (ВНЕСЕННЯ ЗМІН), КАТЕГОРІЯ</strong> Наказ від 17.03.2020 № 409 Категорія «Б» </p> <p><strong>ГАЛУЗЬ НАУКИ:</strong> Психологічні спеціальності – 053</p> <p><strong>ПЕРІОДИЧНІСТЬ:</strong> двічі на рік</p> <p><strong>МОВА ВИДАННЯ:</strong> українська, англійська, польська, німецька</p> <p><em>Видання індексується в Google Scholar, Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory, Research Bible, Open Academic Journals Index (OAJI), OpenAIRE</em></p> Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University uk-UA Психологія і особистість 2226-4078 ПЕРЕЖИВАННЯ БОЙОВОГО СТРЕСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ПІДРОЗДІЛІВ І ТИХ, ХТО ЛІКУЄТЬСЯ В ГОСПІТАЛІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252055 <p><em>У статті вивчаються особливості переживання бойового стресу учасниками та неучасниками бойових дій військових підрозділів і тих хто проходив курс лікування в госпіталі. </em></p> <p><em>Було опитано 244 військовослужбовці. З них 126 бійців проходили курс лікування в госпіталі (з їх числа 97 чол. Були комбатантами з пораненнями), а також 118 здорових військовослужбовців штатних підрозділів (з них 84 чол. Брали участь у бойових діях). </em></p> <p><em>Діагностика бойового стресу здійснювалася авторським опитувальником бойового стресу (ОБСБ). </em></p> <p><em>Показано особливості прояву гострих стресових розладів і посттравматичних стресових розладів; ресурсів військовослужбовців на когнітивному, афективному, мотиваційному та поведінковому рівнях; стрес-факторів, що безпосередньо емоційно впливають на особистість військовослужбовця; стрес-факторів, що опосередко-<br>вано емоційно впливають на особистість військовослужбовця; інтегрального показника бойового стресу. </em></p> <p><em>Доведено, що при проведенні порівняльного аналізу рівнів переживань бойового стресу у здорових військовослужбовців штатних підрозділів і тих хто знаходиться в госпіталі вищі рівні прояву переживань бойового стресу у тих хто проходить курс лікування в госпіталі. Це стосується як інтегрального показника бойового стресу так і показників прояву ознак гострого та посттравматичного стресових розладів, використаних ресурсів, безпосереднього та опосередкованого проявів емоційного стресу. </em></p> <p><em>Вивчена динаміка показників проявів бойового стресу у військовослужбовців учасників і неучасників бойових дій. Серед чотирьох субшкал опитувальника бойового стресу ОБСБ найвищий рівень має показник субшкали прояву гострого та посттравматичного стресового розладу у комбатантів, які знаходяться в госпіталі. На другому місці знаходяться значення показника ресурсної підшкали. На третьому місці знаходиться показник субшкали стрес-факторів опосередкованого емоційного впливу на особистість військовослужбовців, які знаходяться на лікуванні в госпіталі. На четвертому місці у військовослужбовців учасників та неучасників бойових дій рівень показника стрес-факторів безпосереднього емоційного впливу на особистість військовослужбовців. </em></p> O. Blinov Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 85 99 10.33989/2226-4078.2022.1.252055 ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252057 <p><em>У статті проаналізовано теоретичні підходи проблеми розвитку кар’єрних орієнтацій студентства; фактори, які впливають на розвиток певного типу кар’єрної орієнтації; особливості розвитку кар’єрних орієнтацій студентської молоді у процесі професійної підготовки. Досліджено провідні мотиви вибору професії студентів; визначено критерії, рівні сформованості кар’єрних орієнтацій майбутніх фахівців.</em></p> Y. Klymenko Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 100 114 10.33989/2226-4078.2022.1.252057 ФЕНОМЕН УЛЮБЛЕНОЇ ІГРАШКИ В СТРУКТУРІ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252061 <p><em>Феномен улюбленої іграшки в структурі комунікативної діяльності розглянуто в розрізі екзистенційно-онтологічного, аксіологічного, екзистенційно-смислового вимірів, що відповідають інтерсуб’єктній парадигмі психологічного пізнання і взаємодії людей. Теоретичні методи : дедуктивний (аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний) – для системного опису досліджуваного явища. Емпіричні методи: констатувальний експеримент із використанням бесіди та психодіагностичних методик для вивчення феномену улюбленої іграшки в структурі комунікативної діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку. Математично-статистичні методи: якісний і кількісний аналіз емпіричних показників із використанням непараметричного </em><em>U</em><em>-критерія Манна-Вітні для встановлення міжгрупових розбіжностей.</em></p> <p><em>На рівні рефлексійного компонента комунікативної діяльності в структурі інтрасуб’єктної взаємодії з улюбленою іграшкою виявлено, у третини дітей середнього дошкільного віку, і майже у половини дітей із ЗПР старшого дошкільного віку переважання особистісних характеристик, які засвідчують олюднення улюбленої іграшки. Констатовано, що для дошкільників із ЗПР улюблена іграшка в першу чергу виступає предметом для гри, але при цьому значна частина інших досліджуваних називали іграшку предметом для спілкування. Аналізуючи дані методик, можна говорити про явище вбудовування іграшки в повсякденне життя і картину світу дитини; спільність внутрішнього світу, а саме наділення іграшки власним внутрішнім світом дитини; про ідентифікаційні процеси з неживим предметом, при цьому можна відзначити особливості процесу рефлексійної децентрації (одні й ті ж інтереси та захоплення, значущі близькі, іграшка робить те ж саме, що дитина, схожі деталі зовнішнього світу).</em></p> <p><em>Pезультати дослідження дозволяють говорити про ефект дзеркального відображення дитини в улюбленій іграшці, що дає можливість зустрітися з самим собою. Перспективи майбутніх наукових студій будуть спрямовані на розроблення і апробацію технології формування інтеріоризаційної ідентифікації і рефлексійної децентрації з улюбленою іграшкою як партнером інтрасуб’єктної комунікативної діяльності. </em></p> I. Omelchenko V. Kobylchenko Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 115 130 10.33989/2226-4078.2022.1.252061 ОСОБЛИВОСТІ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ІЗ РІЗНОЮ САМООЦІНКОЮ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252062 <p><em>Стаття присвячена аналізу результатів теоретичного та емпіричного аналізу проблеми формування лідерських якостей майбутніх психологів. Представлено теоретичний аналіз специфіки феномену лідерства та ролі лідерських характеристик в системі професійно важливих якостей студентів-психологів. Проаналізовано результати емпіричного дослідження системи лідерських якостей студентів-психологів, їх враженості в групах респондентів із різним рівнем самооцінки.</em></p> M. Teslenko V. Kashpersy Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 131 142 10.33989/2226-4078.2022.1.252062 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252063 <p><em>У статті п</em><em>редставлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічних особливостей </em><em>емоційного інтелекту студентів з різним рівнем розвитку комунікативних здібностей</em>. <em>У результаті теоретичного аналізу було виявлено, що </em><em>емоційний інтелект визначають здебільшого як здатність людини до усвідомлення, прийняття та управління емоційними станами і почуттями як власними, так і інших людей, що формуються протягом життя людини у спілкуванні та професійній діяльності. Отже,</em> <em>емоційний інтелект – це, з одного боку, здатність розуміти, аналізувати і контролювати власні почуття та емоції, а з іншого – вміти відчувати та розуміти настрої оточення.</em></p> <p><em>Водночас було підтверджено потребу у більш детальному практичному вивченні проблеми, адже недостатньо вирішеним залишається питання <strong>специфіки емоційного інтелекту особистості залежно від рівня розвитку її комунікативної сфери.</strong></em></p> <p><em>Дані емпіричного дослідження особливостей емоційного інтелекту студентів з різним рівнем розвитку комунікативних здібностей засвідчили, що високий рівень загального емоційного інтелекту мають найменше студентів, а низький рівень </em><em>–</em><em> найбільше. Чим вищий рівень розвитку емоційного інтелекту притаманний досліджуваним, тим більш вони помірковані у взаємодії з соціумом, більш товариські і мають позитивний емоційний фон, не піддаються негативу. Також був виявлений високий рівень розвитку кому-<br>нікативних та організаторських здібностей у досліджуваних вибірки. </em></p> <p><em>Було доведено, що емоційний інтелект має прямий зв’язок із комунікативними здібностями особистості у студентському віці, а саме чим вищим є рівень емоційного інтелекту студентів, тим вищим є рівень розвитку їхніх комунікативних здібностей. На практиці це виявляється у тому, що чим краще досліджувані студенти орієнтуються в емоціях, тим точніше здатні розпізнавати ті чи інші емоції в інших людей та чим більше здатні усвідомлювати власні почуття і керувати ними, тим більше вони здатні до налагодження спілкування з іншими та активної комунікативної діяльності.</em></p> M. Reva Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 143 153 10.33989/2226-4078.2022.1.252063 ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/251920 <p><em>У статті</em><em> розглянуто результати аналізу психологічної проблеми готовності системи освіти до реалізації процесу інклюзії.</em></p> <p><em>У рамках формування середовища інклюзивної освіти автор особливо прихильно ставиться до розуміння інклюзивної освіти як спеціально організованої взаємодії вчителя та особистості з особливими потребами та нормативним рівнем розвитку.</em></p> <p><em>Інклюзивна освіта – це системний процес налагодженої взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.</em></p> <p><em>У цій роботі узагальнено теоретичні підходи до проблем виховання осіб з особливими освітніми потребами, засновані на рівноправності. Це стосується можливості реалізації права на освіту в типовому навчальному закладі, відкритому для навчання осіб з фізичними, інтелектуальними, соціальними, емоційними, мовними чи іншими ознаками.</em></p> <p><em>Автор наголошує, що першочерговою проблемою створення інклюзивного освітнього середовища на сьогодні є професійна підготовка вчителів, орієнтована на роботу з особами, які мають особливі освітні потреби.</em></p> N. Bunjak Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 9 20 10.33989/2226-4078.2022.1.251920 ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/251921 <p><em>Стаття присвячена висвітленню проблеми дослідження моральної свідомості та її компонентів; проведено короткий огляд наукових досліджень зазначеного феномену. У статті представлено погляди науковців різних галузей, зокрема філософії, етики та психології щодо компонентів моральної свідомості та їх зміст у її функціонуванні. Моральна свідомість розглядається к регулятор поведінки, що відображає ставлення особистості до себе, інших та загальноприйнятих норм. Значна увага в змісті статті приділена уточненню змісту структури моральної свідомості та роз’ясненню її компонентів. На основі аналізу наукових джерел нами була створена теоретична модель моральної свідомості, яка відображає авторське бачення зазначеного феномену. Теоретичну модель складають чотири компоненти, які дають змогу більш детального вивчення моральної свідомості. Обгрунтовано доцільність виокремлення кожного з компонентів. Загалом, представлена модель дає можливість розширити аспекти дослідження моральної свідомості як регулятора поведінки в подальшому. Серед перспектив подальших розвідок нами окреслено виокремлення типології моральної свідомості та специфікація профілів типів.</em></p> K. Vasylets Авторське право (c) 2022 2022-01-28 2022-01-28 1 21 33 10.33989/2226-4078.2022.1.251921 СТРУКТУРА Й КРИТЕРІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252051 <p><em>Статтю присвячено теоретичному аналізу проблеми психологічного здоров’я особистості(його сутності, структури, критеріїв норми), збереження якого в умовах сучасних викликів виявляється соціально значущим. </em></p> <p><em>Д</em><em>ослідження феномена психічного та психологічного здоров’я сьогодні стає особливо актуальним у зв’язку з тим, що останніми роками відбулися серйозні зміни в соціокультурній ситуації, в екологічному, економічному, політичному житті суспільства, що безперечно відбивається на психологічному кліматі у світі й, зокрема, на здоров’ї громадян України. Психіка сучасної людини відчуває потужні негативні впливи соціального, природного, побутового, політичного характеру, що вимагає спеціальних заходів для охорони й зміцнення фізичного, психічного й психологічного здоров’я особистості.</em></p> <p><em>У статті розкрито сутність поняття «психологічне здоров’я», встановлено його зв’язок з конструктивністю особистісного розвитку, презентовано модель ієрархічної структури психологічного здоров’я, яка містить духовно-смисловий, соціальний, психічний, психосоматичний компонентита дихотомічні критеріїгармонійності психологічного здоров’я.</em></p> <p><em>Автором зазначається, що психологічне здоров’я</em><em> – це складне, багаторівневе утворення, що презентує гармонійний тілесно-душевно-соціально-духовний стан особистості, основою якого є баланс між внутрішніми процесами (духовними, соціальними, емоційними, вольовими, інтелектуальними, соматичними), цегармонія між підструктурами самої особистості (духовною, соціальною, емоційною, вольовою, інтелектуальною, тілесною), гармонія між людиною й оточуючими людьми, природою; гармонія між умінням адаптуватися до середовища й умінням адаптувати його у відповідності до своїх потреб. Психологічне здоров’я є підґрунтям психологічного імунітету людини й зумовлює конструктивність особистісного розвитку.</em></p> N. Pavlyk Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 34 59 10.33989/2226-4078.2022.1.252051 ЕКОНОМІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗУМІННЯ ФЕНОМЕНУ ЩАСТЯ В РАМКАХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАРАДИГМИ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252053 <p><em>Стаття присвячена</em><em> викладу результатів теоретичного аналізу економіко</em>-<em>психологічних засад розуміння щастя як міждисциплінар-<br>ного феномену. Представлено теоретичні узагальнення основних положень економіки щастя та базових характеристик стану переживання щастя людиною в межах економічних досліджень. Розкрито специфіку трактування щастя та детермінант його досягнення в межах психологічних наукових досліджень.</em></p> <p><em>Проаналізовано методичні засоби дослідження феномену щастя в економіко-психологічному ракурсі та описано специфіку </em><em>використання соціально-економічних індикаторів для вимірювання щастя на національному та глобальному рівнях функціонування людини.</em></p> S. Stepanenko M. Teslenko V. Nakonechna Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 60 84 10.33989/2226-4078.2022.1.252053 КОНТРОВЕРЗИ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ АНТОНА МАКАРЕНКА http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252069 <p><em>Дана стаття присвячена загальній характеристиці надскладного і доволі багатополярного особистісного професіогенезу А.&nbsp;Макаренка. Приділяється особлива увага аналізу професійно-кризових аспектів цього процесу: складності мотиваційних механізмів професійної самоактуалізації юного А.&nbsp;Макаренка, кризі його професійного самовизначення, нереалізованості освітніх прагнень, протиставленню таланту і майстерності, кризі фахової готовності, несприятливим соціальним умовам реалізації професійної діяльності та відсутності професійної свободи. Зроблено висновок про те, що провідною обставиною професійної самоактуалізації А.&nbsp;Макаренка виступала необхідність багаторічної діяльності і самовдосконалення у галузі, яка не відповідала базовій спрямованості його професійних уподобань. Проте саме професійна діяльність А.&nbsp;Макаренка як педагога-вихователя зумовила зміст його подальшої літературної творчості, а інноваційна сутність, напруженість і драматизм цієї діяльності забезпечили його великий успіх як професійного письменника. Певний парадокс професіогенезу А.&nbsp;Макаренка полягає в тому, що педагогічна професія, якій він лише в силу об’єктивних обставин присвятив життя, все ж стала сферою та умовою його максимальної професійної самоактуалізації – одночасно і як вихователя-практика, і як педагогічного мислителя, і як освітнього менеджера, і як письменника. На цьому тлі вважаємо необхідним підкреслити, що кожне з названих професійних амплуа А.&nbsp;Макаренка в своєму розвитку не лише виступало важливим мотиваційним чинником для всіх інших його сутностей як професіонала, але неодмінно генерувало нові форми вияву досконалості останніх.</em></p> A. Tkachenko Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 212 229 10.33989/2226-4078.2022.1.252069 ГОТОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ДО ОБРАННЯ ПРОФЕСІЇ І САМОРОЗВИТКУ В ЦАРИНІ ПСИХОЛОГІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252064 <p><em>У статті</em><em> розглянуто результати аналізу </em><em>перебігу</em> <em>фахового</em> <em>становлення</em> <em>особистості</em><em>. </em></p> <p><em>Автор зауважує, що обрання професії буде вдалим лише в тому випадку, коли особистість, яка зорієнтована на удосконалення, враховуватиме три фактори – свої бажання, свої можливості та нужди сфери управління людськими ресурсами в місцевості де вона проживає.</em></p> <p><em>У цій роботі узагальнено теоретичні підходи до питання гармонічного розвитку особистості в поєднанні зі спеціальними теоретичними та прикладними навичками, які набувають у процесі здобуття кваліфікації в період початкового професійного розвитку та підвищення кваліфікації за рахунок виконання необхідних ролей та обов’язків.</em></p> <p><em>Автор наголошує, що фахове становлення, крім необхідності відповідати вимогам визначеної діяльності, повинно розглядатись увзаємозалежності з вирішенням професійних завдань, що неспинно переобтяжуються та підштовхують до опанування новими&nbsp; корисними, своєрідними та унікальними навиками.</em></p> N. Bunjak Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 154 164 10.33989/2226-4078.2022.1.252064 ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252065 <p><em>У статті акцентується увага на психолого-правових засадах удосконалення професійної діяльності правоохоронців. Проаналізовано теоретичні підходи до психологічних особливостей професійної підготовки працівників правоохоронної діяльності. Розглянуто систему професійно важливих якостей майбутнього професіонала.</em><em> Аналізуються такі якісні характеристики працівників правоохоронних органів як нормативність, організованість, підготовленість та ефективність. Об</em><em>говорюється необхідність врахування складових професійної та психологічної готовності правоохоронців до майбутньої діяльності.</em></p> N. Goncharova Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 165 175 10.33989/2226-4078.2022.1.252065 ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У СТУДЕНТІВ, ЩО ОТРИМУЮТЬ ДРУГУ ВИЩУ ОСВІТУ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252066 <p><em>У статті обґрунтовується необхідність вивчення проблеми ідентичності та умов її становлення. Теоретично досліджено причини з яких людина отримує другу вищу освіту, однією з яких є переживання кризи ідентичності особистості. </em></p> <p><em>У дослідженні ідентичності використовується особистісний підхід, який ґрунтується на закономірностях побудови, функціонування і розвитку особистості та являє собою сукупність концептуальних уявлень, психодіагностичних і розвивальних способів, які сприяють формуванню зрілої ідентичності особистості здобувачів вищої освіти.</em><em> Розроблено та обґрунтовано </em><em>структурну модель суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які отримують вищу освіту. Зміст структурної моделі суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які отримують другу вищу освіту полягає в тому, що кожен компонент змістовно-особистісного виміру робить свій системний внесок у становлення і переживання особистістю своєї ідентичності, особистісної та професійної.</em></p> <p><em>Визначено, що центральним психологічним механізмом рефлексивного процесу ідентичності є децентрація, завдяки чому особистість знаходить свій власний, а не нав'язаний шлях розвитку, який супроводжується відчуттям особистісної та професійної визначеності, тотожності і цілісності.</em></p> <p><em>Введено поняття суб’єктивна ідентичність за підструктурами особистості; набули подальшого розвитку уявлення про психологічні умови та засоби розвиту ідентичності особистості студентів.</em></p> <p><em>Представлено результати експериментального дослідження суб’єктивної та кризової ідентичності у здобувачів другої вищої освіти та здобувачів, що отримують першу вищу освіту.</em><em> Зокрема, досліджено, що тільки 50,01&nbsp;% здобувачів, які отримують другу вищу освіту мають досягнуту особистісну ідентичність та 38,8% – відповідно, професійну досягнуту ідентичність. </em></p> <p><em>Статус ідентичності в стадії мораторію (стан кризи ідентичності) діагностовано у 33,33 % здобувачів другої вищої освіти та у 9,09 % здобувачів, що отримують першу освіту. </em></p> <p><em>Структурна модель суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які отримують другу вищу освіту дає підстави для продуктивного пошуку передумов і детермінант, як чинників подолання кризи ідентичності та створення адекватної, навіть ідеальної, суб’єктивної та професійної ідентичності.</em></p> I. Pevelko Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 176 197 10.33989/2226-4078.2022.1.252066 ГЕНЕТИКА ПАРАНОЇДНОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ http://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/view/252067 <p><em>Параноїдний розлад особистості (ПРО) характеризується настійною підозрілістю і недовірою до людей, оцінкою дій людей як навмисно принижуючих або загрозливих. Поширеність розладу становить 2,3-4,4% і частіше діагностується у чоловіків, а успадковуваність варіює від 28% до 66%. На цей час різними авто-<br>рами описано 16 генів, пов’язаних із розвитком ПРО: SLC6A4, СОМТ, CACNA1C, NOS1AP, </em><em>DYNC</em><em>1</em><em>I</em><em>1</em><em> та 11 генів мітохондріального комплексу 1. Розвиток ПРО за наявності відповідних генетичних чинників можуть спровокувати певні умови навколишнього середовища. Виявлено можливість прогнозувати ПРО на основі наявності поліморфізмів гена NOS1AP та жорстокого поводження у дитинстві. Перегляд доступних наукових джерел стосовно генетики ПРО свідчить, що дослідження цієї проблеми перебуває в початковому стані. Необхідно розширити та поглибити ці дослідження на основі найсучасніших молекулярно-генетичних методик, однією з яких є технологія дослідження загальногеномних асоціацій.</em></p> V. Pomohaibo O. Berezan A. Petrushov Авторське право (c) 2022 2022-01-27 2022-01-27 1 198 211 10.33989/2226-4078.2022.1.252067