Одним із перших у вітчизняній, а, можливо, й у світовій, науковій психології, слід, очевидно, вважати вчення про особистість, запропоноване у кінці ХІХ ст. Петром Петровичем Вікторовим (1853-1929) - російським психіатром, лікарем-психологом (як він сам себе називав у своїх роботах). Систематизований виклад вчення Вікторова про особистість поданий у його книгах: «Учение о личности как нервнопсихическом организме. Выпуск первый» (1887 р.); «Ученіе о личности и настроетяхъ. Випускъ первый: Общія основы ученія о личности, чувствах и настроетяхъ въ связи съ вопросами усовершенствованія и вьірожденія человека. Изданіе 2-е, допол¬ненное» (1903р.); «Ученіе о личности и настроетяхъ. Дальнейшее развитіе ученія об основах личности, чувств, настроеній въ связи съ вопросами усовершенствованія и вьірожденія человека» (1904 р.) та ін.
